Перспективи впровадження логістичного підходу до управління розвитком закладу професійної (професійно-технічної) освіти


Світлана Микитюк,

директор Навчально-методичного центру

професійно-технічної освіти у Чернівецькій області

Анна ЛАКАТУШ,

заступник директора з навчально-виробничої роботи

ДПТНЗ «Чернівецький професійний ліцей сфери послуг»

ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЛОГІСТИЧНОГО ПІДХОДУ

ДО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ЗАКЛАДУ ПРОФЕСІЙНОЇ

(ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ

Постановка проблеми. Останні десятиліття професійна (професійно-технічна освіта) зазнає кардинальних змін і трансформації, адже орієнтована на входження в європейський освітній простір. Численні реформи у сфері освіти поки що не мають особливих успіхів, оскільки проголошені цілі ще й до сьогодні не підкріплені дієвими механізмами їх реалізації. Проте сучасна економіка щодня диктує нові вимоги до професійної освіти: врахування соціально-економічних реалій ринку праці, підвищення вимог до рівня кваліфікації та професійної компетентності робітників, освоєння новітніх технологій виробництва тощо. Тому перед закладами професійної (професійно-технічної) освіти постають нові завдання: створення освітніх програм професійної підготовки робітників, які б задовольняли роботодавців та соціальних партнерів, підвищення якості надання освітніх послуг, задоволення індивідуальних потреб здобувачів освіти у здобутті сучасних і затребуваних на ринку праці кваліфікацій, професійний розвиток і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, оновлення матеріально-технічної бази закладів, відкриття підготовок за новими професіями тощо. Отже, розуміємо, що система управління професійними освітніми закладами потребує модернізації, враховуючи також суттєві зміни у педагогічній теорії і практиці, впровадження нових категорій, понять.

Актуальність проблеми дослідження. Завдання, які потрібно вирішувати закладам системи професійно-технічної освіти сьогодні, спонукають в першу чергу змінювати усталені підходи до управління розвитком закладів, орієнтуючись передусім на потреби споживачів та вимоги ринку праці. Такі виклики сучасного суспільства, як зменшення контингенту через зниження престижу робітничих професій, низька оплата праці, небажання роботодавців брати активну участь у розвитку закладів професійно-технічної освіти, відсутність кваліфікованих педагогів для якісної професійної підготовки робітничих кадрів, потребують швидкого реагування на динамічні та інтеграційні зміни, щоб заклад міг залишатися конкурентоспроможним на ринку надання освітніх послуг. Очевидно, це й зумовлює інтерес керівників до застосування принципів менеджменту, маркетингу, логістики у сучасній практиці управління освітнім закладом.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Педагогічна логістика як окремий напрямок розпочала формуватися на початку нинішнього століття. Визначенням, класифікацією й взаємодією логістичних систем в управлінні різними галузями економіки займалися багато закордонних вчених, серед яких можна виділити Дж. Р. Стока, Д.М.Ламберта, Д. Уотерса та ін. Сьогодні проблемами педагогічної логістики переймаються чимало вітчизняних дослідників: А.Л.Носов, В.А. Денисенко, М.О. Мельникова, В.Л. Лівшиць, В.Г. Гриценко, Н. Волкова, М.В. Руда та ін. Впровадження логістичних підходів у вищій школі висвітлено у працях А. Бєляєва, О. Грішнової, Н. Дробнохота, В. Куценко, Н. Протасової та ін. На думку В. Лівшиця, педагогічна логістика — це наука управління багатопотоковою системою розвитку освіти. Вона дає змогу синхронізувати педагогічну систему, керуючи потоками знання, навчання, психології, здоров’я, інформації та обладнання. Логістика у сфері освіти — це інтегрований процес планування, отримання, накопичення та руху освітніх послуг та інформації, зокрема, освітньої статистики, зі свого боку, є методологічною основою для аналізу стану систем, пошуку і схвалення обґрунтованих управлінських рішень. Основні аспекти логістичного підходу до управління розвитком закладу професійної освіти висвітлено у працях Л.М. Сергеєвої.

Загальновживаного терміну в освітній галузі наразі не сформовано, оскільки паралельно вживаються терміни «освітня логістика», «навчальна логістика» тощо. Найбільш прийнятним для системи освіти вважаємо таке визначення освітньої логістики: наука про планування, контроль і регулювання руху матеріальних та інформаційних потоків у просторі і часі від їх первинного джерела до кінцевого споживача (А.Л. Носов, 2012).

Виклад основного матеріалу. Активне використання можливостей логістики у багатьох галузях стало поштовхом до того, що її методологія може бути впроваджена в освітні процеси, зокрема в реалізації принципів управління розвитком закладу освіти. Тому у 2019 році ДПТНЗ «Чернівецький професійний ліцей сфери послуг» приєднався до Всеукраїнського експериментального майданчику спільно з Навчально-методичним центром професійно-технічної освіти у Чернівецькій області з вивчення проблеми «Управління розвитком закладу освіти на засадах педагогічної логістики».

У рамках констатувального етапу педагогічний колектив ознайомився з основними теоретичними поняттями та аспектами педагогічної, або як її ще називають, освітньої логістики; принципами логістичного підходу до управління системою професійної освіти. Зокрема, цьому питанню було присвячено круглий стіл на тему «Теоретичні аспекти впровадження педагогічної логістики у сучасний освітній процес». Також проведено анкетування педагогів ліцею щодо готовності впровадження логістичного підходу в освітній процес. Проведені заходи вже окреслили певні бачення щодо подальшої діяльності в управлінні розвитком закладу освіти.

На сучасному етапі маємо окреслити специфіку логістики у сфері освіти, в управлінні якістю ЗПО, розглядаючи управління потоками (матеріальний, фінансовий, інформаційний, сервісний, педагогічний), проектуючи логістичну модель управління ЗПО, визначаючи її структурні компоненти та учасників.

Говорячи сьогодні про інформаційне освітнє середовище, заклад вирішив розпочати впровадження логістичного підходу до управління розвитком закладу саме через забезпечення якісного наповнення інформаційних потоків. Наразі мова йде про активне і продуктивне використання інформаційних навчальних ресурсів: підручників, посібників, конспектів з основних професійних дисциплін, особливо у часи, коли актуальна новітня навчальна література відсутня взагалі. Тим більше, що сучасні технології виробництва настільки швидко змінюються, що оновлення навчальної літератури мало б відбуватися мінімум 1 раз на 2 роки. Тоді ми можемо говорити про якісне інформаційне наповнення змісту освітнього процесу. На жаль, про нові підручники для окремих освітніх компонентів (навчальних предметів) заклади професійної освіти можуть тільки мріяти, тому педагогам доводиться щоразу вивчати чималі потоки наявної технічної літератури, опрацьовувати та фільтрувати великі обсяги інформації, аби підготуватися якісно до викладання нового матеріалу, а тим більше, провести практичне заняття, лабораторно-практичну роботу тощо.

Педагогічний колектив ліцею, який ставить якість професійної підготовки робітників на найвищий щабель, вдався до власного розроблення проектів навчальних посібників. Зокрема, кілька з них вже апробовані в освітньому процесі, оскільки пройшли погодження навчально-методичною радою ліцею та навчально-методичною радою НМЦ ПТО у Чернівецькій області.

Говорячи про вміст інформаційних потоків, ми сьогодні не розкриваємо повністю всіх складових інформаційного потоку, а наголошуємо тільки на запровадженні власної навчальної літератури як однієї з багатьох складових інформаційного потоку педагогічної логістики у рамках підготовки викладачів спеціальних дисциплін та майстрів виробничого навчання до якісного проведення навчальних занять. Проте педагоги ліцею чітко дотримуються основних правил логістики при розробці навчальних матеріалів для конкретного навчального предмета, розуміючи, що потрібен освітній продукт необхідної якості, у необхідній кількості, у потрібний час, у потрібному місці, для конкретних здобувачів освіти, з необхідним рівнем витрат (тобто повинен своєчасно оновлюватись). Тому створені та розроблені навчальні матеріали, які правило, періодично переглядаються, оновлюються, доповнюються новим навчальним матеріалом, або ж на їх заміну приходять нові, що є також однією з вимог логістики (контроль, управління якістю). Обов’язковим елементом є наявність електронного варіанту того чи іншого розробленого навчального продукту у бібліотеці ліцею, який здобувачі освіти можуть встановити на будь-який власний гаджет та користуватися під час підготовки до занять, самостійно опановувати навчальний матеріал у разі відсутності на заняттях.

Серед перспектив подальшої роботи, перед закладом стоїть завдання забезпечення інформаційної складової через якісний продукт засобів навчання  реалізації електронної бази навчальних матеріалів для всіх освітніх компонентів (навчальних предметів), з яких відсутні спеціальні підручники, у бібліотеці закладу. Іншими пріоритетними завданнями на майбутнє є забезпечення наповнення матеріальних та кадрових потоків, а також реалізація своєчасного моніторингу з метою забезпечення якості освітнього процесу.

Висновки. Впровадження логістичного підходу до управління розвитком закладу освіти дає можливість оптимізувати усі освітні процеси, підвищити конкурентоспроможність закладу на ринку освітніх послуг, а найголовніше, досягти основних цілей педагогічної логістики: ефективна організація освітнього процесу з урахуванням управлінських функцій та методів; зниження витрат в цілому на організацію освітнього процесу; залучення додаткового контингенту; безперервність освіти протягом  життя; впровадження нових освітніх програм, що забезпечують індивідуалізацію освіти, особистісно орієнтоване навчання; активне використання інформаційних технологій в освіті, академічна мобільність здобувачів освітніх послуг; підготовка висококваліфікованих фахівців, здатних до професійного росту і мобільності.

Література

  1. Волкова Н. Застосування логістичного підходу до управління інноваціями в навчальному процесі / Неоніла Волкова, Наталія Руденко // Директор школи. – 2016. – № 15/16. – С. 32-34.
  2. Руда М.В. Перспективи впровадження освітньої логістики в Україні. – http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/25854/1/15-71-77.pdf
  3. Сергеєва Л. М.  Управління розвитком професійного навчального закладу: праксеологічні  засади: навч. посібн. / За наук. ред. М. Сергеєвої, Т. О. Лукіної. / Л. М. Сергеєва, Т. О. Лукіна, С. Красильник,  О. В. Пащенко,  Т. І. Стойчик, О. Купрієвич. – Київ : Видавництво Ліра-К, 2017. – 124 с.
  4. Смирнов І.Г. Логістика освіти як складова логістики послуг http://www.rusnauka.com/4._SVMN_2007/Economics/19351.doc.htm