Яким повинен бути конспект уроку
Упорядник:
методист вищої категорії ЧПЛСП –
Симонова Л.М.
ЯКИМ ПОВИНЕН БУТИ КОНСПЕКТ УРОКУ
Початок конспекту оформляється за загальною схемою. Спочатку зазначаються: тема, мета заняття, його тип, методи і прийоми проведення, засоби наочності й технічні засоби навчання, використана в процесі підготовки до заняття література.
Дидактична мета визначається, виходячи зі змісту матеріалу програми, вона вказує на результат, який передбачається досягти.
Доцільно виділити навчальні завдання, які визначають формування умінь і навичок: виконувати конкретну операцію, дію; відрізняти правильне виконання дії, якою необхідно оволодіти, від неправильного; визначати, пояснювати, обґрунтовувати характерні ознаки, принципи правильного виконання дії.
У конспекті слід вказати розвивальну та виховну функції навчання:
• якими логічними операціями та прийомами розумової діяльності оволодіють учні;
• які почуття пробуджуються у процесі навчання (подиву, зацікавленості, успіху, гордості, співпричетності, відповідальності та ін.);
• які цінності для себе відкривають, усвідомлюють учні;
• які уміння соціальної поведінки формуються на занятті.
У конспекті виділяють такі головні етапи навчального заняття:
• актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів;
• розкриття значущості теми та мотивація пізнавальної діяльності;
• формування системи знань, умінь, навичок учнів;
• закріплення, застосування знань, умінь, навичок у різноманітних ситуаціях;
• домашнє завдання на наступний урок чи інше заняття;
• підведення підсумків, обговорення досягнутих результатів, вражень, думок
Послідовність етапів заняття може бути різною (залежно від його типу).
Молоді вчителі у конспекті зазначають:
• способи, прийоми актуалізації опорних знань (основних понять, визначень, висновків, формул, які учні засвоїли раніше і застосовують у практичній діяльності), необхідних для сприймання учнями нового змісту;
• способи актуалізації позапрограмних знань (знань, набутих з різних джерел інформації, що стали частиною життєвого досвіду); налагодження зв’язку з пройденим матеріалом; поглиблення понять, засвоєних на минулому занятті; форми регулювання роботи групи, отримання зворотного зв’язку (питання, короткі самостійні повідомлення учнів (бажано вказати прізвища учнів, які будуть залучені до різних видів роботи), індивідуальні завдання, практичні та лабораторні роботи, демонстрація дослідів діючих моделей).
На етапі мотивації пізнавальної діяльності слід визначити способи постановки мети, розкриття особистісної значущості теми для учнів, пробудження у них інтересу до певного змісту, роботи на занятті, створення емоційного настрою, тобто здійснення психологічної підготовки до сприймання нового матеріалу. З цією метою, залежно від рівня готовності групи, змісту теми, можна використати незвичайний, навіть парадоксальний матеріал, проблемну ситуацію, аналогію, несподіване порівняння, ілюстрації, наочні посібники, технічні засоби. Можна стисло описати бесіду, діалог чи дискусію, в процесі яких учні висловлюють міркування щодо теми, очікування, уявлення.
Після підготовчого етапу в конспекті описують зміст активного навчання шляхом взаємодії вчителя та учнів:
• виділяють логічно пов’язані етапи організації спільної навчально-пізнавальної діяльності вчителя та учнів;
• зазначають нові факти, положення, уміння та навички, якими повинні оволодіти учні; описують характер організації їх діяльності, способи співпраці викладача та учнів, застосування методів і прийомів, що забезпечують продуктивне оволодіння матеріалом, форми їхньої навчальної діяльності й міжособистісної взаємодії;
• формулюють різні типи питань, способи стимулювання групи до розв’язання різних типів завдань;
• накреслюють способи перевірки рівня розуміння, осмислення учнями знань, володіння уміннями й навичками, оцінювання досягнутих результатів;
• зазначають прізвища учнів, які будуть залучені до конкретного виду роботи із врахуванням їхніх індивідуальних особливостей.
Завершальний етап уроку передбачає відпрацювання; вдосконалення; застосування знань, умінь і навичок учнів, оцінювання рівня їх сформованості.
У конспекті також зазначають форми (колективні, групові, індивідуальні) і способи застосування знань у стандартних і змінених умовах (мозкова атака, діалог, дискусії, виконання різноманітних завдань, вправ, лабораторних, практичних робіт); способи мотивації діяльності учнів, організації зворотного зв’язку на певному етапі.
У процесі планування уроку залежно від мети взаємодії вчителя та учнів на певному етапі заняття виділяють також способи, прийоми реалізації виховних можливостей навчання (зміст активних методів навчання, форми організації навчальної діяльності, взаємин учителя і учнів та інших стимулів).
Доцільно в конспекті після кожного етапу заняття передбачити висновок, забезпечити їх взаємозв’язок.
Завершається підготовка до навчального заняття визначенням домашнього завдання на наступний урок.
У конспекті вказується тема вивчення, підручник, де вона висвітлюється (автор, назва, рік видання, назва розділу, номери параграфів, сторінки), диференційовані (усні, письмові, теоретичні, практичні) завдання. У плані слід зазначити обсяг домашнього завдання, час його виконання учнем.
Наприкінці навчального заняття доцільно підвести загальний підсумок, зазначити способи залучення учнів до повідомлення власних вражень, міркувань щодо заняття.
Вимоги до поурочних планів
- Чітко визначені тема, мета.
- Поурочний план – логічна схема побудови уроку (не обов’язково план уроку писати як конспект викладання нового матеріалу).
- План повинен демонструвати методи, форми, прийоми роботи з учнями, спрямовані на досягнення мети.
- Чітко вказати форми і методи індивідуальної роботи з сильними і невстигаючими учнями.
- Особливу увагу при плануванні треба приділяти самостійній роботі учнів на уроці, самостійному пошуку знань (наше завдання не наповнювати учнів знаннями, а викликати інтерес до знань, навчити здобувати ці знання, творчо мислити).
- Повинні бути сформульовані питання, які пропонуються учням на різних етапах роботи на уроці.
- Поурочні плани повинні передбачати всі елементи структури обраного типу уроку (урок засвоєння нових знань; урок формувань умінь та навичок; урок засвоєння умінь та навичок; урок узагальнення і систематизації знань; урок перевірки знань, навичок і умінь; комбінований урок).
- Поурочні плани повинні бути охайно оформлені.
Зошити слід обов’язково підписувати (предмет, група, викладач). Бажано, щоб були поля, а після поурочного плану – вільне місце, де можна робити примітки, зауваження по ходу уроку.
Структурні елементи комбінованого уроку
Етапи. Дидактичні завдання. Показники реального результату розв’язання завдань.
- Організація початку уроку. Підготовка учнів до роботи на уроці. Повна готовність класу і устаткування, швидке включення учнів в діловий ритм.
- Перевірка виконання домашнього завдання. Встановлення правильності і усвідомленості виконання домашнього завдання всіма учнями, виявлення прогалин та їх корекція. Оптимальність поєднання контролю, самоконтролю і взаємоконтролю для встановлення правильності виконання завдання і корекції прогалин.
- Підготовка до основного етапу заняття. Забезпечення мотивації і прийняття учнями мети, навчально-пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань і умінь. Готовність учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності на основі опорних знань.
- Засвоєння нових знань і способів дій. Забезпечення сприйняття осмислення і первинного запам’ятовування знань і способів дій, зв’язків і стосунків в об’єкті вивчення. Активні дії учнів з об’ємом вивчення; максимальне використання самостійності в добуванні знань і опануванні способів дій.
- Первинна перевірка розуміння. Встановлення правильності і усвідомленості засвоєння нового учбового матеріалу; виявлення прогалин і невірних уявлень та їх корекція. Засвоєння суті засвоюваних знань і способів дій на репродуктивному рівні. Ліквідація типових помилок і невірних уявлень в учнів.
- Закріплення знань і способів дій. Забезпечення засвоєння нових знань і способів дій на рівні вживання в зміненій ситуації. Самостійне виконання завдань, що вимагають вживання знань в знайомій і зміненій ситуації.
- Узагальнення і систематизація знань. Формування цілісної системи провідних знань з теми, курсу; виділення світоглядних ідей. Активна і продуктивна діяльність учнів щодо включення частин в ціле, класифікації і систематизації, виявлення предметних і міжкурсових зв’язків.
- Контроль і самоперевірка знань. Виявлення якості і рівня опанування знань способами дій, забезпечення їх корекції. Здобуття достовірної інформації про досягнення всіма учнями запланованих результатів навчання.
- Підведення підсумків занять. Дати аналіз та оцінку успішності досягнення мети і намітити перспективу подальшої роботи. Адекватність самооцінки учня оцінці викладача. Здобуття інформації учнями про реальні результати навчання.
- Рефлексія. Мобілізація учнів на рефлексію своєї поведінки (мотивації, способів діяльності спілкування). Засвоєння принципів саморегуляції і співпраці. Відвертість учнів в осмисленні своїх дій і самооцінці. Прогнозування способів саморегуляції і співпраці.
- Інформація про домашнє завдання. Забезпечення розуміння мети, змісту і способів виконання домашнього завдання. Перевірка відповідних записів. Реалізація необхідних і достатніх умов для успішного виконання домашнього завдання всіма учнями у відповідності до актуального рівня їх розвитку.
СТРУКТУРА КОНСПЕКТУ УРОКУ
Тема:
Мета:
а) навчальна;
б) розвивальна;
в) виховна.
Тип уроку:
– урок вивчення нового матеріалу;
– урок закріплення знань, навичок, умінь;
– урок перевірки первинного розуміння й уміння застосування на практиці теоретичних знань;
– комбінований;
– урок комплексного застосування знань, умінь, навичок учнів;
– урок контролю знань учнів, тощо.
Форма проведення уроку:
– урок-лекція;
– урок-практикум;
– урок-залік;
– урок-змагання;
– урок-екскурсія;
– контрольна робота, тощо.
Наочність та обладнання:
– об’єкти навколишнього середовища, макети;
– таблиці;
– картки;
– ілюстрації;
– ТЗН;
– книги, підручники, збірники;
– електронні носії, посібники;
– комп’ютер, тощо.
Етапи уроку:
І. Організаційний.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Ш. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
ІУ. Формування знань, умінь та навичок.
V. Закріплення знань, умінь та навичок.
VІ. Підведення підсумків уроку.
ІХ. Домашнє завдання.
Розвивальна мета уроку:
- Розвивати інтелект учнів, уміння аналізувати, класифікувати, порівнювати, робити висновки за аналогією.
- Формувати в учнів загальнонавчальні вміння: культуру мовлення, чіткість і точність думки, критичність мислення, здатність відчувати красу ідеї, методу розв’язання задачі або проблеми.
- Розвивати вміння працювати самостійно, а також самостійно здобувати знання.
- Розвивати логічне мислення, просторову уяву, увагу, пам’ять, розумову активність, інтуїцію, пізнавальну самостійність, пізнавальний інтерес, потребу в самоосвіті, ініціативу, творчість, обґрунтованість суджень.
- Формувати світогляд, розуміння важливості свідомого і міцного володіння системою знань, навичок і умінь, необхідних у повсякденному житті, майбутній трудовій діяльності, достатніх для вивчення інших дисциплін та продовження освіти.
- Розвивати вміння логічно аргументувати та розвивати тему, формулювати висновок, чітко будувати свою відповідь.
Виховна мета уроку:
- Виховувати інтерес до вивчення предмету, потяг до наукової творчості.
- Виховувати розуміння ролі предмета в житті, важливості знань.
- Виховувати загальнолюдські цінності: національну свідомість, повагу до національної культури України, як невід’ємну складову загальнолюдської культури.
- Виховувати позитивні риси характеру: чесність і правдивість, наполегливість і силу волі, культуру думки і поведінки, відповідальність за доручену справу, ініціативу.
- Виховувати естетичну, правову, патріотичну, екологічну культуру, здоровий спосіб життя.
- Виховувати такі людські якості як: сумлінність, здатність до подолання труднощів, працелюбство.
- Виховувати патріотичну свідомість шляхом ознайомлення учнів з іменами та біографіями видатних учених.
- Виховувати дисципліну, звичку до систематичної розумової праці.
- Виховувати зібраність, врівноваженість, комунікативність, вміння працювати в колективі.
- Виховувати позитивне ставлення учнів до навчально-пізнавальної діяльності.
- Виховувати уміння сконцентруватися, слухати інших, співпереживати, формувати сприятливий моральний клімат.
Опорна карта для конструювання навчального заняття
| Навчальні задачі етапу | Зміст етапу | Можливі методи та прийоми |
| 1. Організаційний етап | ||
| 1. Привітання, фіксація відсутніх. 2. Перевірка підготовки учнів до заняття. 3. Перевірка підготовки приміщення до заняття. 4. Організація уваги учнів. 5. Розкриття загальної мети та плану проведення уроку | 1. Привітання, побажання хорошого настрою. 2. Долонька до долоньки. 3. Рапортичка. 4.Привітання учнів, які після тривалої відсутності прийшли на заняття. | |
| 2. Етап перевірки виконання домашнього завдання | ||
| 1. Установити правильність, повноту й усвідомленість виконання д/з більшістю учнів. 2. Виявити прогалини у знаннях і способах дій учнів, з’ясувати причини їх виникнення. 3. Ліквідувати в ході перевірки знайдені прогалини. | 1. З’ясування ступеня засвоєння знань і способів дій учнів. 2. З’ясування причин невиконання домашнього завдання окремими учнями. 3. Визначення типових дій учнів і причин їх появи. 4. Ліквідація знайдених недоліків | 1. Тестові завдання. 2. Виконання учнями завдань, які подібні до домашніх. 3. Постановка додаткових запитань. 4. Перевірка домашнього завдання під копірку. 5. Продовження іншими відповіді учня. 6. Різнорівневі самостійні роботи. |
| 3. Підготовка учнів до роботи на основному етапі | ||
| 1. Забезпечити мотивацію навчання, прийняття учнями мети уроку. 2. Актуалізувати суб’єктний досвід учнів | 1. Повідомлення теми уроку. 2. Формулювання цілей уроку разом з учнями. 3. Показ соціального і практичного значення матеріалу, що вивчається. 4. Постановка перед учнями навчальної проблеми. 5.Актуалізація суб’єктного досвіду учнів | 1. Пояснення учням мети уроку одночасно з повідомленням теми. 2. Повідомлення мети у вигляді евристичного питання, проблемного завдання, через показ кінцевих результатів, враховуючі послідовність матеріалу, що вивчається. 3. Асоціативний ряд. 4. Використання результатів попереднього соціологічного опитування. 5. Метод доречних задач. 6. Усна лічба, предметні диктанти. 7. «Намалюй картину». 8. «Мозковий штурм». 9. Доповнення реальної ситуації фантастикою |
| 4. Етап засвоєння нових знань і способів дії | ||
| 1. Забезпечити сприйняття, осмислення та первинне запам’ятовування учнями матеріалу, що вивчається. 2.Сприяти засвоєнню учнями способів, засобів, які привели до певного висновку. 3. Створити змістові та організаційні умови засвоєння учнями методики відтворення вивченого матеріалу | 1. Організація уваги учнів. 2. Повідомлення основної ідеї матеріалу, що вивчається. 3. Забезпечення осмислення метода дослідження знань,що вивчаються, способів та засобів, які привели до зроблених висновків. 4. Забезпечення засвоєння методики відтворення вивченого матеріалу. | 1. Робота з визначенням понять, які вводяться. 2. Використання аналогій як способу включення в зміст суб’єктного досвіду учнів. 3. Подання матеріалу одночасно в словесній і знаково-символічній формах, у порівняльних або класифікаційних таблицях. 4. Екстрактивний режим-розповідь, лекція, повідомлення, пояснення 5. Інтерактивний режим – навчання проблемно-модульне, програмоване, комп’ютерне 6. Інтерактивний режим (навчання проблемне, адаптивне, колективне, проектне). 7. Побудова структурно-логічних схем. 8. Генетичний метод навчання. 9. Метод доречних задач. |
| 5. Етап перевірки первинного розуміння | ||
| Установити правильність усвідомлення вивченого матеріалу.Виявити прогалини первинного осмислення вивченого матеріалу, неправильні уявлення учнів. 3. Провести корекцію виявлених прогалин в усвідомленні учнями вивченого матеріалу | 1.Перевірка викладачем розуміння учнями того, що є суттю основного змісту. 2. Перевірка повноти й усвідомлення учнями нових знань. Виявлення прогалин первинного осмислення вивченого матеріалу. 4.Ліквідація неясностей осмислення учнями вивченого матеріалу. | Асоціативний ряд.«Бджолиний вулик».Опорний текст.Використання завдань на впізнання вивчених об’єктів.«Опитування експерта».Наведення учнями своїх прикладів за новим матеріалом |
| 6. Закріплення нових і | способів дій | |
| Забезпечити закріплення в пам’яті учнів знань та способів дій, які їм необхідні для самостійної роботи за новим матеріалом.Забезпечити в ході закріплення підвищення рівня усвідомлення вивченого матеріалу. | Організація діяльності учнів з відтворення суттєвих ознак вивчених об’єктів.Організація діяльності учнів з відпрацювання вивчених знань і способів дій через застосування їх за зразком і в змінених ситуаціях.Закріплення методики вивчення нового матеріалу, логіки відповіді при перевірці знань. 4. Відпрацювання логіки алгоритму вивчених правил. | Використання на уроці взаємообернених задач.Складання карти діяльності.«Опитування експерта». «Розбери слово за буквами».Спілкування «питання-відповідь». 6. Структурна модель. 7. «Що було б, якби…» 8. Придумай свої завдання. 9.Інтелектуальний марафон |
| 7. Етап застосування знань і способів дій | ||
| 1.Забезпечити засвоєння учнями знань і способів дій на рівні застосування їх у різноманітних ситуаціях. 2. Забезпечити формування в учнів умінь самостійно застосовувати знання в різноманітних ситуаціях | 1. Організація діяльності учнів із застосування знань і способів дій у змінених і нових ситуаціях | 1. Різнорівневі самостійні роботи. 2. Лабіринт дій. 3. Проектне навчання. 4. Ділова гра. 5. Спілкування «питання-відповідь». 6. Учбові станції. 7. Подвійні асоціації. 8. Групова робота. |
| 8. Етап узагальнення й систематизації знань | ||
| 1. Забезпечити формування цілісної системи провідних знань учнів. 2.Забезпечити встановлення учнями внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків. 3.Забезпечити формування в учнів узагальнених понять. | 1.Організація діяльності учнів з переводу окремих знань і способів дій у цілісну систему знань і умінь | 1. Метод кооперації. 2. Складання карти діяльності. 3. Моделювання. 4. Побудова «дерева» теми. 5. Побудова «будинку» теми. 6. «Павучок». 7.Побудова блок формули. 8. Мозкова атака у письмовій формі. 9. Учбові станції. 10. Завдання з визна-чення у списку слів, фактів, правил, законів. 11. «Перетин тем» |
| 9. Етап контролю й самоконтролю знань і способів дій | ||
| 1. Виявити якості та рівень засвоєння знань і способів дій. 2. Виявити недоліки в знаннях і способах дій учнів. 3.Установити причини виявлених недоліків. 4. Забезпечити розвиток в учнів здатності до оціночних дій. | 1. Глибока й всебічна перевірка знань і способів дій учнів. 2.Перевірка образу мислення учнів. 3.Перевірка рівня сформованості загальних учбових умінь. 4. Коментування відповідей учнів. | 1. Різнорівневі контрольні й самостійні роботи. 2. Тестові завдання. 3. Завдання на виявлення всіх ознак поняття і їх зв’язків (повнота знань). 4. Завдання на виділення суттєвих ознак -глибина. 5.Завдання на конструювання кількох способів розв’язування однієї задачі. 6. Завдання з надлишковими даними, що протирічать (здатність до оціночних дій) |
| 10. Етап корекції знань і способів дій | ||
| 1.Відкоректувати виявлені прогалини в знаннях і способах дій у межах вивченої теми. | 1.Організація діяльності учнів з корекції своїх виявлених недоліків. | 1. Використання спеціально поділених на дрібні етапи вправ. 2.Застосування розгорнутих інструкцій з регулярним контролем. 3. Тестові завдання. 4. Завдання з «пропусками». 5. Структурно-логічні схеми з «пропусками» |
| 11. Етап інформації про домашнє завдання | ||
| 1. Забезпечити розуміння учнями цілей, змісту й способів виконання домашнього завдання | 1. Інформація про домашнє завдання. 2. Мотивування виконання. 3. Інструктаж з виконання домашнього завдання. 4. Перевірка розуміння учнями змісту й способів виконання . | 1. Цікава постановка навчальної проблеми, якщо йдеться про пізнавальні завдання. 2. Різнорівневі д/з. 3. Завдання масивом. 4. Особливе завдання. 5. «Незвичайна звичайність». 6. Ідеальне завдання |
| 12. Етап підведення підсумків заняття | ||
| 1. Дати якісну оцінку роботи групи та окремих учнів. | 1. Підведення підсумків навчального заняття. | 1.Повідомлення вчи теля про підсумки. 2. Підведення підсумків учнями |
| 13. Етап рефлексії | ||
| 1.Ініціювати та інтенсифікувати рефлексію учнів з приводу свого психоемоційного стану, мотивації своєї діяльності й взаємодії з викладачем та одногрупниками. 2. Забезпечити засвоєння учнями принципів саморегуляції та співробітництва. | 1. Мобілізація учнів на рефлексію своєї поведінки. | 1. Асоціативний ряд. 2. Незакінчені речення. 3. «Торт рішень». 4. Розмова на папері. 5. «Сонечко». 6. «Координати». 7. «Листок зворотного зв’язку». 8. «Заключна дискусія». 9. Інтерпретація зображень на листівках. 10. «Лист самому собі». 11. Барометр настрою. |
СТРУКТУРА УРОКІВ РІЗНИХ ТИПІВ
Урок засвоєння нових знань
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Актуалізація і корекція опорних знань учнів.
3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
4. Мотивація учнів до навчання.
5. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу.
6. Осмислення зв’язків і залежностей між елементами.
7. Узагальнення і систематизація знань.
8. Підсумки уроку.
9. Повідомлення домашнього завдання.
Урок формування умінь та навичок
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок учнів.
3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
4. Мотивація учнів до навчання.
5. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні, пізнавальні вправи).
6. Самостійне застосування учнями знань в стандартних ситуаціях.
7. Творчий перенос знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи).
8. Підсумки уроку.
9. Повідомлення домашнього завдання.
Урок застосування знань, умінь і навичок
1. Перевірка домашнього завдання
2. Актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок учнів.
3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
4. Мотивація учнів до навчання.
5. Осмислення змісту, послідовності способів виконання дій.
6. Самостійне виконання завдань, під контролем і за допомогою викладача.
7. Звіт учнів про роботу і обґрунтування отриманих результатів.
8. Сприйняття і усвідомлення учнями фактичного матеріалу.
9. Підсумки уроку.
10. Повідомлення домашнього завдання
Урок узагальнення і систематизації знань
1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
2. Мотивація учнів до навчання.
3. Відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.
4. Узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних ідей науки.
5. Підсумки уроку.
6. Повідомлення домашнього завдання.
Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок
1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
2. Мотивація учнів до навчання.
3. Перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять.
4. Перевірка усвідомлення учнями знань і ступеня їх узагальнення.
5. Застосування учнями знань в стандартних і змінених умовах
6. Збирання виконаних робіт, їх перевірка, аналіз і оцінка.
7. Підсумки уроку.
8. Повідомлення домашнього завдання.
Комбінований урок
1. Перевірка домашнього завдання практичного характеру, перевірка раніше засвоєних знань.
2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
3. Мотивація учнів до навчання.
4. Сприйняття і усвідомлення учнями нового матеріалу.
5. Усвідомлення , узагальнення, систематизація знань.
6. Підсумки уроку.
7. Повідомлення домашнього завдання.
ТИПИ ТА СТРУКТУРА УРОКІВ
1. Урок вивчення й первинного закріплення нових знань.
Види навчальних занять: лекція, екскурсія, дослідна лабораторна робота, навчальний і трудовий практикум.
Мета – вивчення й первинне усвідомлення нового навчального матеріалу, осмислення зв’язків і відносин в об’єктах вивчення.
Етапи уроку:
- організація початку уроку;
- мотивація навчальної діяльності;
- підготовка учнів до засвоєння, актуалізація опорних знань;
- вивчення нового матеріалу;
- закріплення знань;
- контроль і самоперевірка знань;
- підбиття підсумків уроку;
- домашнє завдання.
2. Урок засвоєння навичок і вмінь.
Види навчальних занять: практикум, екскурсія, лабораторна робота, співбесіда, консультація.
Мета – вторинне осмислення відомих знань, вироблення вмінь і навичок застосування.
Етапи уроку:
- організація початку уроку;
- мотивація навчальної діяльності. Визначення меж застосування цих знань: що з їх допомогою можна визначити, де застосувати?
- актуалізація опорних знань та їх корекція;
- проблемне застосування знань;
- вправи за зразком і в подібних умовах з метою вироблення вмінь без помилкового застосування знань;
- вправи з перенесенням знань у нові умови;
- підбиття підсумків уроку;
- домашнє завдання.
3. Урок комплексного застосування знань, умінь, навичок учнів.
Види навчальних занять: практикум, лабораторна робота, семінар.
Мета – засвоєння вмінь самостійного застосовування знань, умінь й навичок, використання їх у нових умовах.
Етапи уроку:
- організація початку уроку;
- актуалізація ЗУН, необхідних для творчого застосування знань;
- узагальнення й систематизація знань і способів діяльності;
- засвоєння зразка комплексного застосування ЗУН;
- застосування узагальнених ЗУН у нових умовах;
- контроль і самоконтроль знань, умінь і навичок;
- підбиття підсумків уроку;
- домашнє завдання.
4. Урок узагальнення й систематизації знань.
Види навчальних занять: семінар, конференція, круглий стіл.
Мета – засвоєння знань у системі, приведення окремих знань у систему.
Етапи уроку:
- організація початку уроку;
- підготовка учнів: повідомлення теми (проблеми). Узагальнення окремих фактів, понять, явищ;
- повторення понять, засвоєння відповідної їм системи знань;
- приведення одиничних знань у систему (самими учнями);
- підбиття підсумків уроку;
- домашнє завдання.
5. Урок контролю, оцінки й корекції знань учнів.
Види навчальних знань: контрольна робота, залік, колоквіум, суспільний огляд знань.
Мета – визначення рівня знань; корекція знань, умінь, навичок.
Підґрунтям навчально-пізнавальної діяльності учнів є діяльність, спрямована на виконання завдань, що поступово ускладнюються, за рахунок комплексного охоплення знань, застосування їх на різних рівнях.
Етапи уроку:
- організація початку уроку;
- мотивація навчальної діяльності;
- перевірка знання фактичного матеріалу й уміння розкривати елементарні зовнішні зв’язки в предметах і явищах;
- перевірка основних понять (законів) і вміння самостійно пояснювати їх сутність, наводити аргументи, приклади;
- застосування знань у стандартних і змінених умовах;
- збирання виконаних завдань, перевірка, аналіз, оцінювання;
- підбиття підсумків уроку;
- домашнє завдання.
6. Комбінований урок передбачає досягнення двох або декілька рівноцінних цілей: засвоєння нових знань і перевірка раніше вивченого матеріалу, засвоєння нових знань і застосування раніше набутих навичок і вмінь; формування вмінь і навичок та їх застосування на практиці та ін.
Етапи уроку:
- організація початку уроку;
- мотивація навчальної діяльності;
- перевірка домашнього завдання;
- актуалізація опорних знань;
- вивчення нового матеріалу;
- закріплення знань;
- контроль і самоперевірка знань;
- підбиття підсумків уроку;
- домашнє завдання.
Структура системи уроків за лекційно-практичною системою:
| № | Кількість уроків | Форма уроку | Тип уроку | Дидактична мета |
| 1 | 2 | Урок-лекція з елементами евристичної бесіди | Урок вивчення й первинного усвідомлення нових знань | Забезпечити вивчення й усвідомлення учнями нового навчального матеріалу, зв’язків в об’єктах вивчення. |
| 2 | 2-4 | Урок розв’язування опорних вправ | Урок засвоєння навичок і вмінь. | Забезпечити первинне застосування учнями знань, вироблення вмінь і навичок при розв’язуванні типових вправ за зразком. |
| 3 | 1-2 | Урок-залік | Урок перевірки первинного розуміння й вміння застосовувати на практиці теоретичних знань. | Установити правильність усвідомлення вивченого теоретичного мате ріалу. Виявити прогалини первинного осмислення вивченого матеріалу, неправильні уявлення учнів. Провести корекцію виявлених прогалин в усвідомленні учнями вивченого матеріалу. |
| 4 | 2-4 | Урок розв’язування вправ підвищеної складності | Урок закріплення умінь і навичок. | Забезпечити засвоєння учнями знань і навичок на рівні застосування їх у різноманітних ситуаціях. Забезпечити формування в учнів умінь самостійно застосовувати знання в різноманітних ситуаціях. Забезпечити в ході закріплення підвищення рівня усвідомлення вивченого матеріалу. |
| 5 | 2 | Урок – змагання | Урок комплексного застосування знань, умінь, навичок учнями. | Забезпечити формування цілісної системи знань учнів. Забезпечити засвоєння учнями вмінь самостійно в комплексі застосовувати знання, уміння й навички, використовувати їх у нових умовах. Забезпечити засвоєння учнями принципів саморегуляції та співпраці. |
| 6 | 1 | Контрольна робота | Урок контролю знань учнів | Виявити якість та рівень засвоєння знань, умінь і навичок учнів. Виявити недоліки в знаннях і навичках учнів. Встановити причини виявлених недоліків. |
| 7 | 1 | Аналіз контрольної роботи | Урок оцінки й корекції знань учнів. | Відкорегувати виявлені прогалини в знаннях і навичках учнів у межах вивченої теми. Забезпечити розвиток в учнів здатності до оціночних дій. |
| № | Етап уроку | Задачі даного етапу | Форма уроку | ||||||
| Урок-лекція з елементами евристичної бесіди | Урок розв’язування опорних вправ | Урок – залік | Урок розв’язування вправ підвищеної складності | Урок–змагання | Контрольна робота | Аналіз контрольної роботи | |||
| 1 | Організаційний етап | 1. Привітання, фіксація відсутніх. 2. Перевірка підготовки учнів до заняття. 3.Перевірка підготовки класного приміщення до заняття. 4. Організація уваги учнів. | J | J | J | J | J | J | J |
| 2 | Етап перевірки домашнього завдання | 1.Установити правильність, повноту й усвідомленість виконання домашнього завдання більшістю учнів. 2. Виявити прогалини у знаннях і навичках учнів, з’ясувати причини їх виникнення. 3. Ліквідувати знайдені в ході перевірки прогалини | J | J | J | J | |||
| 3 | Формування мети й завдань уроку | Розкриття загальної мети та плану проведення уроку | J | J | J | J | J | J | J |
| 4 | Мотивація навчальної діяльності | Забезпечити мотивацію навчання,прийняття учнями цілей уроку. | J | J | J | J | J | J | |
| 5 | Актуалізація опорних знань, умінь, навичок | Актуалізувати суб’єктний досвід учнів для сприйняття навчального матеріалу. | J | J | J | J | J | ||
| 6 | Вивчення ново-го матеріалу: теорія, практика | Забезпечити сприйняття, осмислення та первинне запам’ятовування учнями матеріалу, що вивчається. | J | ||||||
| 7 | Первинне закріплення, корекція | Забезпечити засвоєння методики відтворення вивченого матеріалу | J | J | |||||
| 8 | Етап перевірки первинного розуміння | Встановити правильність усвідомлення вивченого матеріалу. Виявити прогалини первинного осмислення вивченого матеріалу, неправильні уявлення учнів. Провести корекцію виявлених прогалин в усвідомленні учнями вивченого матеріалу | J | ||||||
| 9 | Етап узагальнення й систематизації знань | Забезпечити формування цілісної системи теоретичних знань учнів. Забезпечити закріплення в пам’яті учнів знань та навичок, які їм необхідні для самостійної роботи над застосуванням цих знань при розв’язуванні стандартних вправ | J | J | |||||
| 10 | Етап застосування знань і навичок в змінених | 1. Забезпечити засвоєння учнями знань і навичок. 2. Забезпечити формування в учнів умінь самостійно застосовувати знання в різноманітних ситуаціях. | J | J | |||||
| 11 | Етап контролю й самоконтролю знань і навичок | 1. Виявити якість та рівень засвоєння знань і навичок учнів. 2. Виявити недоліки в знаннях і навичках учнів. 3. Установити причини виявлених недоліків. 4. Забезпечити розвиток здатності учнів до оціночних дій. | J | ||||||
| 12 | Етап корекції знань і навичок | Організувати діяльність учнів з корекції виявлених недоліків, прогалин в знаннях і навичках у межах вивченої теми | J | J | |||||
| 13 | Підсумки уроку | Дати якісну оцінку навчального заняття, роботи групи та окремих учнів. | J | J | J | J | J | J | |
| 14 | Домашнє завдання | Забезпечити розуміння учнями цілей, змісту й способів виконання домашнього завдання. | J | J | J | J | J | J | |
| 15 | Рефлексія | 1. Ініціювати та інтенсифікувати рефлексію учнів з приводу свого психоемоційного стану, мотивації своєї діяльності, поведінки й взаємодії з викладачем та одногрупниками на уроці. 2. Забезпечити засвоєння учнями принципів саморегуляції та співпраці. | J | J | J | J | J | J | J |
ПОРАДИ ПЕДАГОГУ
1. Вмій радіти маленьким успіхам своїх учнів і співпереживати їх промахам.
2. Не бійся зізнатися в своїй необізнаності з будь-якого питання. Будь разом з ними в пошуку. Намагайся вселити віру в себе, в їх успіхи, тоді багато вершин для них стануть досяжними.
3. Не вимагай на уроці “ідеальної дисципліни”. Не будь авторитарним. Пам’ятай, урок – це частинка життя дитини. Вона не повинна бути скутою і затисненою. Формуй в неї особу відкриту, захоплену, розкуту, здатну творити, всесторонньо розвинену.
4. Прагни до того, щоб твої уроки не стали шаблонними, проведеними “по трафарету”. Хай на уроках здійснюються відкриття, народжуються істини, підкоряються вершини, продовжуються пошуки.
5. Входь в кабінет з посмішкою. При зустрічі заглянь кожному в очі, дізнайся його настрій і підтримай, якщо йому сумно.
6. Пам’ятай, кожен твій урок повинен бути хай маленьким, але кроком вперед, до пізнавання нового, невідомого.
7. Учень завжди в навчанні повинен долати перешкоди. Бо тільки в наполегливості розвиваються здібності, необхідні для їх подолання. Умій визначити “планку” перешкод. Вона не повинна бути завищеною або заниженою.
8. Вчи своїх учнів розумово працювати. Не шукай легкого шляху в навчанні. Але пам’ятай, як важливо підтримати, підбадьорити, бути поряд у важкій ситуації. Відчувай де необхідні твоє плече, твої знання, твій досвід.
9. Якщо з двох балів думаєш, який вибрати, – не сумнівайся, постав вищий. Повір в дитину, дай йому крила та надію.
10. Не приховуй від дітей своїх добрих відчуттів, але пам’ятай: серед них ніколи не повинно бути особливого місця для “улюбленців”. Намагайся в кожній дитині побачити особистість, відкрий його йому самому.
11. Пам’ятай – дитині повинно бути цікаво на уроці. Тільки коли цікаво, дитина стає уважною.
12. У спілкуванні з батьками своїх учнів пам’ятай, що діти – найдорожче в їх житті. Будь розумний і тактовний. Знаходь потрібні слова. Намагайся не образити і не принизити їх гідність.
13. Не бійся вибачитися, якщо опинився неправий. Твій авторитет в очах учнів тільки підвищиться. Будь терплячим до їх помилок.
14. Живи з дітьми повним життям, радій і засмучуйся, захоплюйся і дивуйся, жартуй і наставляй, вчи бути нетерплячим до брехні і насильства, вчи справедливості, завзятості, правдивості.
15. Будь завжди витриманий, терплячий, урівноважений.
16. Ніколи не чекай похвали, а намагайся просто робити свою справу.
17. Якщо до тебе прийшли на урок, згадай, що ти актор, ти кращий педагог країни, ти найщасливіша людина.
18. Говори батькам завжди правду.
19. Пишайся своїми помилками, і тоді їх буде з кожним роком усе менше.
20. Вищим проявом педагогічної успішності є посмішка на обличчях дітей.
21. Якщо ти вмієш звичайний факт подати як відкриття й домогтися здивування й захоплення учнів, то можеш вважати, що половину справи ти вже зробив.
22. Якщо твій голос стає загрозливо гучним – ти робиш щось не те.
23. Добре, якщо ввечері, коли ти згадуєш своїх учнів, обличчя твоє опромінюється посмішкою.
СПОСОБИ ПОХВАЛИТИ УЧНЯ
- Ти зараз на правильному шляху.
- Пречудово!
- У тебе це вийшло!
- Правильно! Це добре!
- Я пишаюся тим, як ти працював.
- Ти робиш це дуже добре.
- Це набагато краще.
- Гарна робота!
- Я щаслив бачити цю роботу.
- Ти робиш гарну роботу.
- Ти близький до істини!
- Мої вітання!
- Це те, що треба!
- Я знав, що ти зможеш це зробити.
- Нарешті ти це зрозумів.
- Ти швидко вчишся.
- Працюючи ти досягнеш багато.
- Я не зумів би зробити краще.
- Це правильний шлях.
- З кожним днем у тебе виходить краще.
- Це спосіб!
- Ти нічого не прогаяв!
- Так тримати!
- Надзвичайно!
- Прекрасно!
- Чудово!
- Це найкраще!
- Остаточно!
- Сенсаційно!
- Тепер нічого тебе не зупинить.
- Це була першокласна робота.
- Ще краще!
- Твій мозок попрацював на славу. Відмінно!
- Це видатний винахід.
- Фантастика!
- Здорово!
- Це чудова робота.
- Ти робиш це красиво!
- Як ти багато зробив!
- Розумник!
- Ти дійсно це покращив.
- Прегарно!
- Вітаю!
- Ти правий!
- Тримати так!
- Ти зробив це вчасно.
- Мені подобається хід твоїх думок.
- Я пишаюся тобою.
- Приємно вчити розумних дітей.
- Велика тобі подяка.
- Я нічого не бачив кращого.
- Твоя робота мене радує.
- Молодчина!
- Ось цього я ще не бачив.
- Ти неперевершений сьогодні.
- Це вже успіх!
- Це твоя перемога.
- Ти справжній майстер.
- Щиросердно радий за тебе.
- Грандіозно!
- Я вірю в тебе.
- В тебе завжди виходить добре.
- Ти досягнеш успіху!
ЛІТЕРАТУРА
- «Практична педагогіка для вчителя: 99 схем і таблиць». Н.П. Наволокова, В.М. Андрєєва, Харків, Основа, 2009.
- «101цікава педагогічна ідея як зробити урок» В.І. Садкіна, Харків, Основа, 2008,
- «Продуктивний педагог» Настільна книга педагога. І.П.Підласий., Харків, Основа, 2009.