Тамара ЧОП’ЮК

Тема досвіду: «ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ»

Чоп’юк Тамара Мануїлівна Дата народження: 22.09.1986 рік Освіта: вища, ЧНУ ім. Ю. Федьковича Посада: майстер виробничого навчання Професія: помічник вихователя, соціальний робітник Педагогічний стаж: 13 років Рік попередньої атестації: 2021 Тарифний розряд: 14 розряд

Актуалізація досвіду

В умовах ринкової економіки підготовка сучасного робітника повинна відповідати цілій низці вимог, під впливом яких вона спрямовується на розвиток самостійно виконувати і оновлювати знання, ставити проблеми, творчо мислити, приймати оригінальні рішення в нестандартних ситуаціях, бути соціально-активною особистістю. Головним завданням є зацікавити здобувачів освіти, викликати в них бажання вчитись і пізнавати щось нове, що забезпечується впровадженням ігрових технологій навчання.

Провідна педагогічна ідея досвіду

Ідея досвіду базується на положеннях праць В.О. Сухомлинського та А.С. Макаренко. Макаренко писав «Головним моїм завданням є зацікавити учнів, викликати в них бажання вчитись і пізнавати щось нове, що забезпечується впровадженням ігрових технологій навчання». В. Сухомлинський підкреслював, що: «Гра – це величезне світле вікно, через яке у духовний світ дитини вливається живлячий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що запалює вогник цікавості й допитливості».

За допомогою ігрових технологій на уроках виробничого навчання можна досягнути:

• пробудження інтересу здобувачів освіти до навчання;
• стимулювання активності здобувачів освіти в навчальному процесі;
• забезпечення зворотного процесу;
• створення умов для самореалізації особистості;
• формування в здобувачів освіти власної думки;
• побудова партнерських взаємовідносин між майстром і здобувачем освіти.

Опис досвіду

До кожного уроку потрібна відмінна підготовка, сучасні методи, висока якість. А кожному здобувачеві освіти потрібні глибокі і міцні знання та вміння – це вимоги сьогоднішнього часу. Тому уроки виробничого навчання потрібно будувати за алгоритмом:

Зацікавлення – Здивування – Захоплення = Пізнання.

Готуючись до проведення уроків виробничого навчання з використанням ігрових технологій навчання, потрібно глибоко вивчати і продумувати матеріал, основний і додатковий; старанно планувати заняття: визначати ролі учасників, готовити запитання і можливі відповіді, виробляти критерії оцінки ефективності заняття; передбачати різноманітні шляхи привернення уваги здобувачів освіти на уроці виробничого навчання до матеріалу що вивчається; ретельно готувати ігри, які будуть продуктивніші до засвоєння матеріалу. Ігрові методи багатопланові, і кожен з них у той чи інший спосіб сприяє виробленню певної навички. З огляду на це треба виокремлювати ігри-вправи, навчальні ігри, ігрові дискусії.

Ігри-вправи – це кросворди, ребуси, вікторини тощо. Застосування цього методу сприяє активізації певних психічних процесів, закріпленню знань, перевірці їх якості, набуттю нових навичок.

Під час проведення уроку для перевірки знань здобувачів освіти можна використати кросворд.Розгадавши кросворд здобувачі освіти повторили матеріал, який вивчали на уроках предмету «Методика дошкільного виховання» і розгадали кросворд, де є ключове слово «Монтессорі».

Для вияснення як здобувачі освіти засвоїли матеріал уроку можна запропонувати здобувачам освіти розгадати ребуси. Для визначення психологічного стану здобувачів освіти на уроці можна запропонувати рефлексію «Піктограми настрою». Здобувачам освіти пропонуються піктограми зображень обличчя людини в різному емоційному стані. Їм необхідно відмітити номер того зображення, яке відповідає їхньому настрою в кінці уроку:

1. Задоволення.

2. Подив.

3. Незадоволення.

Ігрова дискусія передбачає колективне обговорення спірного питання, обмін думками, ідеями між кількома учасниками. Основним призначенням цього методу є виявлення відмінностей у тлумаченні проблеми і встановлення істини в процесі товариської суперечки. Цей метод навчання дає змогу, проаналізувавши суть явища чи процесу, з існуючих варіантів рішень вибрати оптимальний. Досягнення поставленої мети зумовлює розвиток пізнання.

Ігрові дискусії: метод «штурм», займи позицію, незакінчений ланцюжок.

Мозковий штурм спонукає виявляти уяву та творчість шляхом впровадження думок всіх учасників, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проблеми. Використання методу дозволяє вирішити наступні завдання:

• творче засвоєння здобувачами освіти навчального матеріалу;
• зв’язок теоретичних знань з практикою;
• активізація навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти;
• формування здатності концентрувати увагу і розумові зусилля на рішенні актуальної задачі;
• формування досвіду колективної розумової діяльності.

Для закріплення пройденого матеріалу використовую гру «Мікрофон», правила гри: майстер задає запитання, вручає здобувачеві освіти мікрофон. здобувачі освіти відповідають на запитання, передаючи мікрофон сусіду. Сусід вносить доповнення, коректуючи відповідь попереднього. Передають до тих пір, доки запитання не буде висвітлене повністю. Потім аналогічними діями розбирають наступне запитання.

Результативність досвіду

При використанні ігрових методів навчання на уроках виробничого навчання в здобувачів освіти формується глибші і міцніші знання, де вони мають можливість яскравіше показати застосування набутих знань на уроці; розвиваються інтелектуальні здібності: уміння порівнювати, виділяти основне, робити висновки та узагальнення, застосувати знання у практиці, проявляти свої особисті якості; викликати інтерес, який поступово залучається до творчої самостійної діяльності, де здобувач освіти застосовує свої знання на різних рівнях і в різних ситуаціях.

Уроки виробничого навчання з використанням елементів гри корисні тим, що забезпечують високий рівень розумової діяльності, активізують здобувачів освіти, а також дають змогу підключити до роботи пам’ять, емоції, уяви, мову. Ігри допомагають опрацьовувати матеріал так, щоб здобувачів освіти набували практичних умінь і навичок.

Таким чином, ігрові технології навчання значною мірою впливають на позитивну самореалізацію особистості здобувачів освіти, що значно підвищує якість навчання і являється важливою «рушійною силою» загального розвитку.