Лілія БІКБАЄВА

БІКБАЄВА ЛІЛІЯ ПЕТРІВНА

бібліотекар

Тип навчального закладу: ДПТНЗ «Чернівецький професійний ліцей сфери послуг»

ПІБ: Бікбаєва Лілія Петрівна

Посада: бібліотекар

Нагороди: нагрудні знаки «Відмінник освіти України», «Антон Макаренко»

Категорія, звання: спеціаліст другої категорії

Педагогічний стаж: 28 років

Девіз: «Виховуючи – навчай і розвивай; навчаючи та розвиваючи – виховуй; навчаючи, розвиваючи, виховуючи – самовдосконалюйся» Василь Сухомлинський

Тема досвіду: Самоосвіта бібліотекаря – важливий засіб підвищення професійної майстерності та самовдосконалення

Актуальність

Час формує нове покоління читачів. Потік інформації стрімко зростає. Технічний прогрес приніс нові засоби комунікації, тобто засоби спілкування. А разом з ними – нові цінності. Першим проривом у цьому напрямку стала книга Новітні технології пропонуючи свою продукцію, передбачають вже якісно іншого споживача, який здатен креативно мислити, розвивати свої компетентності. Згідно із Законом України «Про освіту» бібліотекарі зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, майстерність, загальну культуру.

Основна ідея

Модель сучасного бібліотекаря передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися і бути в постійному творчому пошуку. Саме тому основною ідеєю саморозвитку та самоосвіти бібліотекаря має стати досягнення бажаного рівня професійної компетентності. Отже, кожен сучасний бібліотекар має усвідомити, що самоосвіта – це потреба, яка захищає його від інтелектуального зубожіння, це усвідомлений процес пізнавальної діяльності, це вдосконалення будь-яких рис людини, її навичок, це постійний пошук, зростання та розвиток.

Технологія реалізації ідеї

Система самоосвітньої роботи бібліотекаря передбачає:

• перспективне й поточне планування;
• вивчення і впровадження у практичну діяльності інноваційних технологій;
• оволодіння методикою аналізу та засобами узагальнення передового бібліотечного досвіду;
• власна науково-методична робота, набуття навичок дослідницької праці, участь у бібліотечних проектах.

Форми, методи, прийоми, засоби

Самоосвіту слід починати з аналізу та синтезу своїх інтересів та вподобань, адже тема для самоосвіти має бути цікавою самому бібліотекарю. Потім визначаємось з напрямками роботи (скажімо, бібліотечно-бібліографічний, морально-етичний, методичний, інформаційно-технологічний, культурологічний тощо).

Професійному зростанню сприятимуть наступні форми методи, прийоми та засоби діяльності:

• систематичне читання методичної, професійної літератури, звернення до авторитетних джерел (на паперових, електронних носіях);
• систематичний перегляд певних телепередач;
• огляд в Інтернеті бібліографічно-бібліотечної інформації, нових форм і методів передового досвіду;
• відвідування семінарів, тренінгів, конференцій, заходів колег;
• дискусії, наради, обмін досвідом з колегами;
• систематичне проходження курсів підвищення кваліфікації;
• вивчення інформаційно-комп’ютерних технологій;
• предметне спілкування з колегами через мережу Інтернет;
• використання порад та методичних рекомендацій фахівців щодо підвищення професійної майстерності.

Головними внутрішніми мотивами самоосвіти бібліотекаря мають бути:

• бажання поліпшити слабкі сторони володіння певним напрямом діяльності, бажання вдосконалювати свою професійну майстерність (наприклад, створення електронної презентації; електронного ресурсу, використання в роботі медіафайлів тощо);
• глибоке вивчення теорії та практики даної теми;
• теоретичне осмислення й узагальнення передового професійного досвіду по обраній проблемі;
• поглиблення знань із питань, що викликають інтерес;
• бажання не зупинятись на досягнутому.

Бібліотекар – професія творча. А творча людина не може з року в рік працювати за одним і тим же планом, сценарієм, формами роботи. Творчість дає наснагу до нових злетів, приносить культурологічне задоволення. Зміни, що відбуваються в житті суспільства, формують образ «нового читача», тому і образ бібліотекаря має бути новим, сучасним. Конкуренція – це ще один із мотивів, що спонукає до самовдосконалення, адже бажання бути корисним на роботі, змушує відкривати в нас «прихований» потенціал. Громадська думка формує в нас бажання самовдосконалюватися. Але для всього має бути внутрішнє «горіння», вогник, що притаманний творчим людям. Він дає нам непереможне бажання змін, бажання вчитися. Адже вчитися не просто цікаво, але й дуже корисно! Людина, яка щодня інформує, сама має бути поінформованою.

Результат застосування

Самоосвіта бібліотекаря – це провідна форма вдосконалення професійної компетентності та майстерності, що полягає в засвоєнні, оновленні, поширенні й поглибленні знань, узагальненні досвіду шляхом цілеспрямованої, системної самоосвітньої роботи, спрямованої на саморозвиток та самовдосконалення особистості, задоволення власних інтересів і об’єктивних потреб освітнього закладу.

Критерії ефективності

Шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності:

• постійно удосконалюється професійна майстерність бібліотекаря,
• підвищується ефективність бібліотечної роботи (сторінка бібліотечно-інформаційного центру на сайті закладу, медіатека, електронні бази даних, електронні картотеки),
  • впроваджуються інтерактивні форми і методи роботи (готуються презентації, тематичні списки літератури, інформлистівки, віртуальні виставки та подорожі),
  • покращується якість обслуговування читачів і, як наслідок, формується авторитет бібліотекаря серед здобувачів освіти, батьків, колег.

Наукові джерела

1.  Матвійчук,О.Є. Безперервна освіта шкільних бібліотекарів//Шкільна бібліотека як інформаційний соціокультурний центр: навчально-методичний посібник/О.Є.Матвійчук, – К., 2008. – С.118-131.

2. Сікорська,Н.Д. Застосування шкільною бібліотекою нових бібліотечних технологій/Н.Д.Сікорська//Шкільна бібліотека. – 2006. – №8. – С.11-14.

4. Темченко О. Впровадження інноваційних підходів для підвищення 3компетентності педагогів//Завуч(Шкільний світ). 2005. – №13. – С.10(вкладка).