Безпека життєдіяльності під час роботи та перебування на території або поза межами ліцею при складних погодних умовах

Загальні положення

Ця інструкція є обов’язковою для виконання всіма працівниками та учнями ліцею. В даній інструкції описуються основні фактори небезпеки при складних погодних умовах в зимовий період, правила поводження в цих умовах, а також надання першої медичної допомоги при отриманні працівниками та учнями травм. Небезпечними факторами при складних погодних умовах в зимовий період є низька температура повітря (нижче -5градусів С), ожеледиця, снігопад, завірюха. Необхідно дотримуватись відповідних правил.

Перед виходом на вулицю:

• пам’ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м’якої основи та без великих каблуків;
• ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки повинні бути вільними;
• при порушенні рівноваги – швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах;
• падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння згрупуйтеся, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов’язково перекотіться – удар, спрямований на вас, розтягнеться і витратить свою силу.
•  не тримайте руки в кишенях – це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів;
• обходьте металеві кришки люків. Як правило вони покриті льодом. Крім того вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що надає травмувань;
• не прогулюйтеся біля самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу;
• не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. Пам’ятайте, що у ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається , приводить як мінімум до каліцтв, а можливо й до загибелі;
• якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у суглобах, утворилися пухлини терміново зверніться до лікаря у травмпункт;
• тримайтеся подалі від будинків  – ближче до середини тротуару. Узимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку являють собою бурульки.

Різке похолодання сприяє переохолодженню організму та обмороженню частин тіла.

Ступені обмороження

Обмороження І ступеню (найбільш легкий випадок) частіше виникає при недовготривалому впливі  низької температури на організм людини. Уражена ділянка шкіри бліда , після відігрівання червоніє, в деяких випадках має темно-червоний відтінок, починається розвиток набряку. Перші ознаки такого обмороження – відчуття печіння, поколювання з подальшим онімінням ураженої ділянки тіла. Потім виникають зуд шкіри та незначний або сильний біль.

Обмороження ІІ ступеню виникає при більш тривалому контакті з холодом. На початковій стадії виникає блідність, охолодження та втрата чутливості в ділянці тіла, але ці прояви виникають при всіх ступенях обмороження. Тому найбільш характерна ознака обмороження другого ступеню – це виникнення у перші дні після обмороження пухирів, наповнених прозорою рідиною. При обмороженні другого ступеню після відігрівання виникає біль, більш інтенсивний та триваліший ніж при обмороженні першого ступеню. Має місце свербіння та печіння шкіри.

При обмороженні ІІІ ступеню тривалість періоду впливу холоду та зниження температури ураженої ділянки організму людини збільшується. Пухирі, що виникли на початковій стадії, заповнені рідиною з кров’ю, їхнє дно фіолетово-червоного кольору, нечутливе до дотику. Відбувається відмирання усіх елементів шкіри з виникненням опісля одужання на цих місцях грануляцій та рубців. Уражені нігті знов не відростають або відростають деформованими.. Інтенсивність та тривалість болю більш виражена ніж при обмороженні ІІ ступеню.

Обмороження IV ступеню виникає при довготривалому впливу холоду, зниження температури в уражених ділянках тіла при цьому найбільше. Воно часто поєднується з обмороженням ІІІ і ІІ ступенів. Відмирають усі прошарки м’яких тканин, нерідко уражаються кістки та суглоби. Уражена ділянка тіла темно-синього кольору, інколи з мармуровим малюнком. Набряк виникає одразу після відігрівання і швидко збільшується. Температура ураженої ділянки шкіри значно нижча ніж на прилеглих частинах тіла. Пухирі виникають на менш уражених ділянках, де виникло обмороження ІІІ – ІІ ступенів. Відсутність пухирів при швидко та значно поширеному набряку, відсутність чутливості свідчать про наявність обмороження IV ступеню. Під час довготривалого перебування  людини під впливом низької температури виникають не тільки місцеві ураження частин тіла, але і загальне охолодження організму. Під загальним охолодженням розуміють стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 34.0 С.

Перша допомога при обмороженнях

Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, його віку та наявних хвороб. У першу чергу слід направити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички, зігріти кінцівки до відновлення кровообігу. Одночасно з проведенням заходів першої черги необхідно викликати швидку медичну допомогу.

При обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким  розтиранням тканиною з вовни,  а потім накласти ватно-марлеву пов’язку.

При обмороженні ІІ- IV ступеню швидке зігрівання ,масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знову шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов’язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо. Ураженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину. Не потрібно розтирати уражених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла,  тому що це погіршує перебіг обмороження. Не рекомендується, як неефективний, варіант першої допомоги – застосування олій та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні

Профілактика переохолодження та обмороження

Існує декілька простих правил, виконання яких дозволить уникнути переохолодження та обмороження при сильному холоді:

• носіть просторий одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові;
• одягайтеся так, щоб між шарами одягу залишався прошарок повітря, який утримує тепло. Верхній одяг бажано носити непромокаючий;
• тісне взуття, відсутність устілки, брудні шкарпетки можуть створювати передумови обмороження. У взуття необхідно вкладати теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток одягати вовняні – вони поглинають вологу та залишають ноги сухими;
• не виходьте на мороз без рукавичок та шарфу. Найкращий варіант – рукавички з водовідштовхуючої тканини , яка не пропускає повітря, з хутром всередині. Рукавички зі штучних матеріалів погано захищають від морозу;
• у вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащуйте спеціальним кремом;
• не носіть на морозі металевих  (у тому числі золотих та срібних) прикрас.
• використовуйте допомогу друзів. Не дозволяйте обмороженому місцю знову замерзнути, це може призвести до більш значних пошкоджень. Не знімайте на морозі взуття з обморожених ніг – вони можуть розпухнути і ви не в змозі будете знову взутися. Необхідно найшвидше потрапити до теплого приміщення. Якщо замерзли руки – спробуйте відігріти їх під пахвою.

Повернувшись додому після довготривалої прогулянки по морозу, обов’язково впевніться у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух, та носа. В разі необхідності своєчасно розпочинайте лікування обмороження. Несвоєчасне надання допомоги може призвести до гангрени та втрати кінцівки. Якщо під час перебування на відкритому повітрі ви відчуваєте початок переохолодження, негайно зайдіть до теплого приміщення – магазину, кафе, під’їзду – для зігрівання та огляду місць потенційного обмороження. Якщо у вас зламалася машина на значній відстані від населеного пункту або в незнайомій місцевості, краще залишатися в ній та викликати допомогу по телефону або чекати іншого автомобіля. Ховайтеся від вітру. На вітрі вірогідність обмороження зростає. Не мочіть шкіру– вода  проводить тепло швидше ніж повітря. Не виходьте на мороз із вологим волоссям. Мокрий одяг і взуття (наприклад людина упала у воду) необхідно зняти, витерти потерпілого, при можливості переодягнути у сухий одяг та якнайшвидше доставити до теплого приміщення. У лісі необхідно розпалити багаття і висушити одяг. Під час сушіння одягу енергійно робіть фізичні вправи та обігрівайтесь біля вогню. Доцільно взяти з собою на довготривалу прогулянку змінні шкарпетки, рукавички, термос із гарячим чаєм. Перед виходом на мороз бажано поїсти – вам необхідна додаткова енергія. Слід ураховувати, що у дітей терморегеляція ще не налагоджена, а в осіб похилого віку при деяких хворобах порушена. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню, тому врахуйте це під час планування прогулянок взимку.

Снігопад

Снігопад характеризується інтенсивністю, тобто кількістю опадів у мм  води за годину або добу. Інтенсивність слабкого снігопаду менше 0,1 мм/год, середнього – 0,1-1 мм/год, сильного (густого) – більше 1 мм/год.

Сильні снігопади найчастіше приводять до заметів на дорогах, можуть приводити до обриву ліній електропередачі, ушкодженню будов і т.д. Сильні снігопади в горах приводять до нестійкості сніжного покриву на схилах і сходах лавин.

При сильних снігопадах і налипанні снігу часто бувають випадки падіння людей і травматизм. Зокрема це переломи, вивихи. Перша медична допомога при переломах полягає в забезпеченні нерухомості і спокою пошкодженої кінцівки, що вкрай необхідно для транспортування потерпілого.

Запідозривши наявність перелому потрібно на ушкоджену кінцівку накласти шину (можна із підручних матеріалів і засобів: парасольки, палки, дошки іт.п.). За відсутності шин забезпечити нерухомість ноги можна фіксацією її до здорової ноги. Руку можна фіксувати до тулуба. Нерухомість ключиці, плеча і передпліччя забезпечується за допомогою хусточки або шини. Підвертання ступні може призвести до розтягнення або часткового розриву зв’язок гомілково-ступневого суглобу, що супроводжується болем та набряком у місці ушкодження. Перша допомога полягає у тугому бинтуванні суглоба та прикладанні холоду.