Україна понад усе!
Руснак Т.А.,
спеціаліст І категорії
Україна понад усе!
(урок мужності)
Мета уроку: формувати в здобувачів освіти розуміння понять «єдність» і «цілісність», «герой», «патріот», громадянські якості, почуття поваги до захисників Вітчизни, виховувати справжніх патріотів держави.
Тип уроку: бесіда з елементами розповіді.
Матеріально – технічне забезпечення: відеоролики «Слава героям української нації», «Повертайся живим!», відеоролик«Яна Зінкевич», свічка, папір, фонограма пісні «Мальви», «Пливе кача», «Боже, я молюсь за Україну».
Стимулювання навчальної діяльності здобувачів освіти:
- Що Вам відомо з історії становлення України як держави?
- Назвіть у хронологічній послідовності президентів незалежної України.
- Що Вам відомо про події 2014 року?
Вступне слово класного керівника
Ми живемо з вами у вільній і незалежній державі, яка зветься Україна. Яка на даний час бореться за власні кордони на сході країни. Сьогодні ми поговоримо про те, що нам слід зробити для своєї Батьківщини, щоб вона процвітала, щоб жилося нам щасливо під мирним небом рідного краю. Кожен учень по всій нашій Вітчизні, від найменших першокласників до вже дорослих випускників,береже у своєму серденьку безмежну любов до милої, дорогої і рідної України, нашої Батьківщини. Кожен любить свою Україну, бажає їй добра, старається стати справжнім патріотом і громадянином своєї Вітчизни.
Хай мати не побачить смерті сина,
Хай дівчина не плаче за коханим,
Хай батько зможе виростить дитину,
Хай прийде мир на нашу Україну!
1 Ведучий.
У всіх людей своя святиня
Куди не глянь і не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
А ніж земний в пустелі рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А на людей без батьківщини.
Класний керівник: протягом 23 років Україна існувала під чистим, мирним небом. Наш народ пишався тим що у буремні 90 – ті, зумів зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу. До недавна ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава»,а тепер ці слова набули нового змісту. Сьогодні ці слова належать героям – хлопцям що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарям які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтерам на плечах яких тримається наша армія.
Мужність та героїзм, відвага та самопожертва, відчайдушність та бойове братерство наші військові демонструють кожного дня, кожної миті, і це щоразу підсилює нашу віру і сподівання, гордість за свій народ. Життя – безцінне, а Україна – понад усе!
Я покохала Вас на лінії вогню,
Коли життя у Вас було на волосині.
Тоді сказали Ви: «Я Вас люблю»,
А далі було: “Слава Україні!”.
Я покохала Вас, як шквально падав “Град”,
Тоді, здавалось, небо – у руїні,
Тоді сказали Ви: “Не переможе кат!
Ніколи ми не встанем на коліна!”
Я покохала Вас і більше не боюсь,
Навчили Ви мене тримати міцно зброю,
І навіть, може, завтра не вернусь:
Іду я з Вами боронити волю!
Я покохала Вас, для мене поле бою –
Квітучий райський сад, якщо лиш поруч – Ви.
Так хочеться, щоб завжди були Ви зі мною,
Так хочеться, щоб не було війни.
Я покохала Вас: змінився цілий світ,
За Вами я на край Землі аж до загину.
Дозвольте, я Вас міцно обійму
Мій воїн, “Слава Україні!”
Перегляд та обговорення відеоролика «Слава героям української нації»
Ведучий 1: Кровоточать рани наших сердець із приводу того, що відбувається на сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.
Нам невідомі всіх їх імена,
Хто їх чекає, хто за ними плаче,
Де їхній дім, як їм болить війна,
Яке в них серце – щире чи терпляче.
Як страшно їм, коли усе горить,
Коли руїни, смерть перед очима,
І як в бою важлива кожна мить,
Які в них білі крила за плечима.
Нам невідомі мрії й здобуття,
Всі їхні рани, всі слова прощання,
Вони – солдати, що кладуть життя,
Заради нас і мирного світання.
І без імен помолимось за них,
За трошки вдачі світлої, простої.
В час зрад страшних і втрат таких гірких,
І без імен вони для нас герої.
Перегляд відеоролика про Зінкевич Яну, дівчину, яка отримала відзнаку
«За військову звитягу» за участь в АТО.
Класний керівник. Що вас вразило, коли переглядали відеоролик про Я. Зінкевич? Чому ця дівчина опинилась у перших рядах захисників Вітчизни?
Ведучий 2:
Яна Зінкевич була серед перших активістів організації «Правий сектор», які поїхали на схід України відстоювати незалежність і територіальну цілісність нашої держави, допомагати українським військовослужбовцям боротись із ворогом. Нині 19-річна Яна керує медичним підрозділом добровольчого корпусу та щодня рятує життя учасників АТО, винесла з поля бою 128 поранених.
Класний керівник. Що, на Вашу думку, означає захист Батьківщини?
Ведучий 3: Захист Батьківщини — це не лише мужність, не лише відданість, це ще і смерть. Хай палають свічки пам’яті про загиблих героїв Небесної сотні, про загиблих героїв АТО, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю та жалю…
Зустрінь мене, кохана, на вокзалі,
Вернувсь з боїв, як дід твій, посивілий.
Нема на грудях орденів-медалей…
Ти що? Не плач! Ти ж бачиш, я вцілілий.
Не треба сліз, всміхнись мені, кохана,
Це тільки рана, в тебе я везучий!
А до мого товариша Івана
Прийшов кінець трагічний й неминучий.
Так добре в нас, звикатиму до тиші,
У вухах ще гримлять ворожі залпи.
Ну все, не плач, ти ж бачиш, тут я, вижив!
Радію я, що є кому стрічати.
Твої листи мені там гріли душу,
Давали сил не втратити надії.
Вцілілий я тому, що вижить мусив,
Хто, як не ми, відновимо руїни.
Щасливий я, є щастя, що вернувся,
Що можу я усіх вас обійняти!
Але той жах не зникнув й не забувся,
В таких, як я, кидали там гранати.
Зустріньте нас, утомлених, вцілілих.
Мир бережем високою ціною…
Вернулись ми з ворожого прицілу,
Із тих боїв, що ще не звуть війною.
Звучить пісня: «Повертайся живим!»
Класний керівник. Вшануймо пам’ять героїв, борців за свободу людей під час боїв в АТО, героїв, які полягли в боротьбі, захищаючи суверенітет, незалежність і територіальну цілісність нашої України. Вічна пам’ять героям, вічна слава!
Оголошують хвилину мовчання.
Класний керівник. Хай світло цієї свічки буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради панування справедливості жертвував собою. Вони мають жити в нашій пам’яті!
Під мелодію пісні «Пливе кача» ведучий запалює свічку та передає її учням по колу. Лунає пісня «Гей, плине кача…».
Ведучий 4: Неоголошена війна. Це не тільки бойова операція для учасників АТО, це страшні будні для мільйонів українських сімей,які залишилися без господарів, без чоловіків, без батьків, без синів. Вони пішли боронити нашу незалежність, а вдома день і ніч мами молять Бога, щоб їхні діти залишилися живими. Але не всі повернуться додому.
Ведучий 5:
Невже ти думаєш, що всі вони зі сталі?
Душа не мерзне, серце не болить?
Йдуть воювати сильні й витривалі,
Щоб разом Україну боронить?
Там є хлоп’ята і дівчат немало,
Такі ж, як ти – нема ще й двадцять п’ять,
Легке життя на пекло поміняли.
Комусь же треба мирних захищать.
Чоловіки, що плачуть, наче діти,
Коли читають вірші і листи,
Вони завжди хотіли в мирі жити,
І щастя, і добро у світ нести.
Невже ти думаєш, їм легко помирати
За те, щоб інші мали новий день.
Я знаю, їх давно чекає мати,
Та мріють обійнять своїх дітей.
А ти байдуже мимо них проходиш,
Ти, наче в іншім вимірі буття.
Вони ж – твого спокою на сторожі.
А хтось за тебе вже віддав життя.
Класний керівник. Сьогодні діти нашої матері – України, наші бійці АТО сумлінно виконують свій синівський обов’язок. Вони — голос нашого сумління, наша гідність. Вони своїм прикладом силу та незламність українського духу. Написання листів до воїнів АТО.
Ведучий 6:
Повернувся солдат з війни.
Був у пеклі. В самісінькій топці.
Шаленіють від щастя сини,
Обліпили героя хлопці.
Його серце болить і плаче –
Він не мріяв, не бачив у сні,
Що повернеться і побачить
Двох маленьких своїх пустунів.
Він жахіття забути хоче,
Богу дякує, що не вмер…
Але тільки закриє очі –
А на нього пливе БТР.
Щохвилини він Богу молиться,
А душа – тремтить як струна…
Десь під Мар’їнкою, на околиці,
Його спокій украла війна.
Десь далеко… В донецьких степах
Він залишив своїх побратимів…
Б’ється серце як зляканий птах,
Піт окропом тече по спині.
– Тату! Тату! Пограймо в футбол! – ….
Цій малечі ніяк не сидиться! –
Мама йде робити укол! –
Тату, що це в нозі за спиця? …
Затихають утомлені, сонні
Козаки, не дослухавши казку.
А солдатові наче на скроні
Давить вщент розтрощена каска.
Душу рве за вікном соловей,
Покотились сльозами мрії… …
Хай всі сльози наших дітей
Захлиснуть тебе, клята Росія.
Класний керівник: І на завершення нашого заходу я хочу згадати слова П. Тичини: «Я єсть народ, якого правди сила, ніким ще не була!» Ми з вами живемо в Україні, тому маємо знати історію, традиції та культуру нашої держави. І в цей нелегкий час, коли точаться бої на сході та півдні України, ми маємо бути патріотами, відстоювати єдність, суверенітет і незалежність України, бажаю нам усім миру, спокою та світлого майбутнього!
Звучить пісня: «Боже, я молюсь за Україну».