Публічна інформація > Протидія булінгу > Механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

Механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

Механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

Булінг (цькування) — психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-які умисні дії, що вчиняються всупереч волі, бажання, без згоди потерпілої особи, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, і порушують її права, свободи, законні інтереси та/або перешкоджають виконанню нею визначених законодавством обов’язків, що систематично вчиняються стосовно дитини або дитиною стосовно іншої особи, які є учасниками одного колективу.

Згідно з даними Опендатабот

Щонайменше 614 справ про булінг у школах було зафіксовано в країні протягом останніх 5 років. Водночас, за даними ЮНІСЕФ, 67% підлітків в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу.

З 2019 року до початку повномасштабної війни кількість справ щодо булінгу була сталою — близько 146 справ на рік. Від початку повномасштабного вторгнення кількість проваджень зменшилася майже у половину. Лише 79 рішень у справах про булінг було знайдено у пошуковику по судовому реєстру «Бабуся» за 2022 рік.

Торік (2023) кількість прийнятих судом рішень збільшилась до 96.

Найчастіше в 2023 році притягували до відповідальності за булінг підлітками у віці від 14 до 16 років (ч. 3 статті 173-4 КУпАП). За цією частиною статті притягнуто найбільшу кількість цькувальників — 51 рішення.

До антитопу також потрапили справи про булінг, вчинений групою або ж повторно підлітками від 14 до 16 років (ч. 4 статті 173-4 КУпАП).

Керівники навчального закладу також можуть нести відповідальність за те, що не повідомили про випадки цькування — наразі у реєстрі знайдено 1 судову справу за це (ч. 5 статті 173-4 КУпАП).

Це тривожні цифри, особливо в той час, коли Україна переживає конфлікт, внаслідок чого майже 1,6 мільйона людей, у тому числі 220 тисяч дітей, стали внутрішньо переміщеними особами. Результати дослідження переконливо свідчать, що діти, закриті до спілкування, а також діти з сімей з низьким рівнем прибутку, піддаються булінгу вдвічі частіше ніж інші. Окрім цього, внутрішньо переміщені діти є більш вразливими до різних форм насильства, пов’язаного з конфліктом. Це впливає на їхню соціальну поведінку. Економічні труднощі також опосередковано підвищують ризики булінгу та загрожують соціальній інтеграції таких дітей.

Хто є субʼєктом реагування в разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти?

служба освітнього омбудсмена;
органи місцевого самоврядування;
засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;
керівники та інші працівники закладів освіти;
служби у справах дітей;
центри соціальних служб;
територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Яку роль відіграють заклади освіти в питанні превенції та протидії булінгу (цькування)?

Роль керівника закладу освіти:

сприяє здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників закладу освіти;
забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування);
розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти.

Керівник закладу освіти в разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення для ухвалення рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
якщо потрібно, викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
повідомляє службу у справах дітей з метою розв’язання питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;
повідомляє центр соціальних служб з метою здійснення оцінювання потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг на рівні громади;
забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

Роль соціального педагога закладу освіти:

сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідальної поведінки, культури здорового способу життя, збереженню репродуктивного здоров’я;
сприяє запобіганню конфліктних ситуацій, що виникають під час освітнього процесу;
здійснює розроблення та проведення профілактичних, інформаційно-освітніх заходів у закладах освіти з метою захисту прав і свобод, формування у дітей ціннісних життєвих навичок та моделей поведінки;
інформує учасників освітнього процесу щодо контактних даних національної поліції, психологів, медиків, гарячих ліній, куди вони можуть звертатися, якщо стали жертвами або свідками булінгу.

Соціальний педагог закладу освіти в разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

бере участь у наданні допомоги постраждалим від насильства та іншим сторонам булінгу;
сприяє захисту прав здобувачів освіти від будь-яких видів і форм насильства, представляє їхні інтереси у правоохоронних і судових органах тощо.

Роль практичного психолога закладу освіти:

здійснює реалізацію розвивальних, профілактичних, просвітницьких, корекційних програм;
сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідальної і безпечної поведінки в ситуаціях ризику, навичок здорового способу життя;
сприяє запобіганню будь-яких видів і форм насильства та конфліктів серед здобувачів освіти.

Практичний психолог закладу освіти в разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

здійснює роботу з постраждалими від насильства дітьми;
формує небайдуже ставлення здобувачів освіти до постраждалих дітей.

Педагогічні працівники закладу освіти зобов’язані:

сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я.

Педагогічні працівники та інші особи, які залучаються до освітнього процесу, зобов’язані:

захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі і гідності, дискримінації за будь-якою ознакою.

Педагогічні працівники та інші особи, які залучаються до освітнього процесу, у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) зобов’язані:

повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб;
вживати невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;
якщо потрібно, надавати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
звертатися (якщо потрібно) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України.

Що таке заходи виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування)?

Заходи виховного впливу — це заходи, які забезпечують корекцію поведінки сторін булінгу (цькування), зокрема виправлення деструктивних реакцій та способів поведінки у взаємостосунках.

Ким реалізуються заходи виховного впливу в закладах освіти?

педагогічними працівниками закладу освіти;
фахівцями служби у справах дітей;
фахівцями центру надання соціальних послуг / центру соціальних служб;
залученням потрібних фахівців із надання правової, психологічної, соціальної та іншої допомоги;
територіальними органами (підрозділів) Національної поліції України;
іншими суб’єктами реагування на випадки булінгу (цькування).

Хто здійснює соціально-педагогічний супровід застосування заходів виховного впливу, якщо стався випадок булінгу (цькування)?

Практичний психолог і соціальний педагог здійснюють психологічний та соціально-педагогічний супровід застосування заходів виховного впливу у групі (класі), у якій (якому) стався випадок булінгу (цькування), зокрема:

діагностику рівня психологічної безпеки та аналіз її динаміки;
розроблення програми реабілітації для потерпілого (жертви) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;
розроблення корекційної програми для кривдника (булера) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;
консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу.

У разі відсутності практичного психолога та соціального педагога супровід застосування заходів виховного впливу здійснюють працівники служби у справах дітей та центру соціальних служб у випадку їхньої наявності на території громади.

Також підрозділи ювенальної превенції Національної поліції України проводять індивідуально-профілактичну роботу та супроводження щодо недопущення таких випадків.

ВАЖЛИВО! Профілактична робота в сучасному закладі освіти – це спільна відповідальність педагогічних працівників, адміністрації та батьків.

ЗАЗНАЧИМО! Булінг в закладі освіти: як реагувати. Законодавче роз’яснення – інфографіка МОН щодо ознак систематичного цькування і протидії йому можна переглянути / завантажити у вигляді окремих зображень у пості або ж у вигляді pdf-документа за цим посиланням або https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2024/01/Buling.pdf

В інфографіці можна ознайомитись з наступною інформацією:

ознаки та приклади булінгу;
до кого звертатися, якщо дитина стала стороною або свідком булінгу;
хто зобовʼязаний повідомляти й реагувати на булінг у закладі освіти;
яка процедура розгляду заяв і звернень про булінг;
яким має бути результат розгляду заяв і звернень про булінг;
відповідальність за булінг.

ВАЖЛИВО! Згідно з Законом в Україні адміністративна відповідальність за булінг запроваджена лише в закладах освіти, з метою захисту від булінгу учасників не лише освітнього, а також оздоровчо-виховного та навчально-тренувального процесу, на розгляд Верховної Ради України в жовтні 2023 року був представлений та ухвалений в першому читанні законопроєкт 6393-Д, який вносить зміни до ряду законів і визначає адміністративне покарання за булінг не лише в закладах освіти, а й у позашкіллі. Переглянути порівняльну таблицю можна запосиланням. абоhttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1817432

У порівняльній таблиці відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», Стаття 10-1. Механізми унеможливлення жорстокого поводження з дитиною, п.2.2.1 Керівник закладу (установи): 1) затверджує та забезпечує оприлюднення положення про запобігання та протидію жорстокому поводженню з дітьми в закладі (установі) та здійснює контроль за його виконанням; Закону України «Про освіту», стаття 30 Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти, пункт 2. Заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані забезпечувати на своїх вебсайтах (у разі їх відсутності – на веб-сайтах своїх засновників) відкритий доступ до такої інформації та документів: … положення про запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі освіти; …

Алгоритм дій

ПЕРШІ КРОКИ

Крок 1. Повідомлення директора закладу освіти про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо нього. Це може зробити будь-яка особа.

Повідомлення приймаються усно або письмово, в тому числі анонімно (особисто, телефоном або засобами електронної комунікації).

Крок 2. Керівник закладу впродовж першої доби від отримання повідомлення невідкладно письмово повідомляє про випадок:

територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України;
одного з батьків або законних представників, яка стала стороною булінгу (цькування);
викликає службу екстреної медичної допомоги (за потреби);
службу у справах дітей;
центру соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді.

Крок 3. Керівник закладу скликає засідання комісії (постійно діючої) з розгляду випадку булінгу не пізніше ніж впродовж 3-х робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення.

Комісія розглядає заяву не більше 10-ти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення.

КОМІСІЯ І ЗАСІДАННЯ

Комісія (не менше 8 осіб) затверджена наказом керівника закладу освіти до початку навчального року (серпень).

Постійний склад:

голова комісії (директор);
заступник голови комісії;
секретар комісії;
педагогічні працівники;
практичний психолог;
соціальний педагог;
представник служби у справах дітей;
представник центру соціальних служб.

ЗА ЗГОДОЮ до участі в засіданні можна запрошувати:

батьків, сторони булінгу та інших представників суб’єктів реагування (органи місцевого самоврядування, засновника закладу освіти або уповноваженого ним органу та територіальні органи національної поліції), інших працівників закладу.

ВАЖЛИВО:

Щоб засідання вважалося правомірним, повинні бути ⅔ її членів.

Рішення комісії ухвалюється більшістю голосів через відкрите голосування із занесенням у протокол (додаток до порядку реагування на випадки булінгу).

У випадку, якщо голоси розділилися навпіл, вирішальним голосом є голос директора, оскільки він є головою комісії.

Протягом засідання секретар комісії веде протокол.

У протоколі зазначається, які рішення ухвалює комісія.

Керівник закладу освіти наказом має оформити протокол засідання комісії.

Керівник закладу освіти здійснює контроль за виконанням рішення комісії (документи, які підтверджують здійснення контролю).

Нормативно-правова база щодо протидії булінгу