Самоаналіз проведеного уроку

Самоаналіз проведеного уроку

Оцінка оптимальності дії викладача:

1. Як були сплановані й поставлені перед здобувачами освіти завдання уроку?

Оптимально, не оптимально, поліпшити планування деяких завдань

2. Як можна оцінити вибрану викладачем структуру основних елементів уроку й час, виділений на кожний із них?

3. Як можна оцінити вибраний зміст уроку?

4. Чи можна вважати оптимальним (для даної теми, підготовленості групи й можливостей викладача) вибране сполучення методів викладання, стимулювання й контролю:

• при опитуванні;
• при вивченні нового матеріалу;
• при закріпленні;
• при узагальненні вивченого

5. Наскільки вдалим виявилося сполучення загальногрупових, групових та індивідуальних форм організації навчального процесу на уроці. Чи забезпечило воно диференційований підхід до слабковстигаючих і найбільш підготовлених здобувачів освіти?

6. Чи раціонально використали на уроці засоби наочності, ТЗН?

7. Творче застосування наявних педагогічних інновацій, педагогічні досягнення на уроці:

• складання опорних схем, конспектів;
• використання навчальних програм;
• складання завдань із розвиваючим змістом.

8. Як можна оцінити стиль спілкування викладача з здобувачами освіти на уроці, дотримання педагогічного такту?

9. Чи дотримувалися на уроці необхідні гігієнічні умови, чи застосовувалися способи підтримки працездатності здобувачів освіти?

10. Наскільки успішно вирішені на уроці завдання освіти, виховання й розвитку?

11. Чи правильно визначений обсяг, складність домашнього завдання, чи вміло проведений інструктаж?

Можливі висновки і пропозиції щодо оцінювання проведеного уроку:

1. рівні, оцінка в балах;
2. діяльність викладача на уроці;
3. недопустимий;
4. критичний;
5. допустимий;
6. оптимальний.

Уміння чітко і зрозуміло визначити мету і завдання уроку:

1. мета та завдання не поставлені, або майже не ставляться;
2. мета та завдання уроку поставлені, але без будь-якої системи;
3. мета і завдання не завжди чітко сформульовані;
4. мета і завдання визначені точно, чітко і ясно.

Наявність чіткого плану:

1. план уроку не відповідає елементарним вимогам;
2. план уроку складений за шаблоном;
3. план уроку обґрунтований, але не коригується зі змінами;
4. план уроку обґрунтований і коректується відповідно до умов, які виникли.

Реалізація наміченої мети і завдань у ході навчального процесу

1. мета і завдання уроку не реалізовані;
2. мета і завдання реалізовані частково;
3. мета і завдання реалізовані неповністю;
4. мета і завдання уроку реалізовані повністю.

Ступінь розкриття теми, теоретичний рівень викладання матеріалу:

1. матеріал перевантажений зайвими фактами, головні теоретичні положення не виділені;
2. матеріал викладено схематично, узагальнено, непереконливо;
3. матеріал викладено на переконливих прикладах, конкретних фактах, необхідних аргументах, але не були сформульовані теоретичні висновки;
4. конкретні факти співвіднесені загальними теоретичними висновками правильно, головне чітко виділено викладачем, переконливо доведено.

Використання наочностей, ТЗН, дидактичних матеріалів:

1. наочні посібники, ТЗН, дидактичні матеріали не використовуються або майже не використовуються;
2. наочні посібники, ТЗН, дидактичні матеріали використовуються рідко і малоефективно;
3. наочні посібники, ТЗН, дидактичні матеріали обираються раціонально, але не завжди використовуються ефективно;
4. наочні посібники, ТЗН, дидактичні матеріали обираються і використовуються раціонально і ефективно.

Обґрунтованість вибору методів:

1. методи, які застосовувались, не відповідають меті та завданням уроку, змісту і характеру навчального матеріалу, готовності здобувачів освіти до засвоєння;
2. методи, які застосовувались, відповідають змісту і характеру навчального матеріалу, але не відповідають меті та завданням уроку, готовності здобувачів освіти до засвоєння матеріалу;
3. методи, які застосовувались, відповідають змісту і характеру навчального матеріалу, готовності здобувачів освіти до засвоєння матеріалу, але не відповідають меті і завданням уроку;
4. методи, які використовувались, відповідають меті і завданням уроку, змісту і характеру навчального матеріалу, готовності здобувачів освіти до засвоєння.

Диференційований підхід до здобувачів освіти:

1. завдання диференційовані за одним із _______;
2. завдання диференційовані за обсягом, змістом, параметрів ( обсяг, зміст, складність);
3. педагог не проводить інструктаж щодо організації роботи змістом, складністю;
4. педагог не проводить інструктаж щодо організації роботи параметрів;
5. педагог проводить інструктаж щодо організації роботи складністю; педагог проводить інструктаж щодо організації роботи.

Формування умінь самостійної роботи:

1. робота викладача не сприяла формуванню умінь самостійної роботи;
2. робота з формування умінь самостійної роботи велась без урахування сформованості їхньої самостійної роботи;
3. педагог у роботі враховував рівень сформованості в здобувачів освіти самостійної роботи, вказівки давались до шкільних джерел знань;
4. у роботі викладача враховувався рівень сформованості умінь самостійної роботи здобувача освіти  з позашкільними джерелами знань.

Облік і контроль знань:

1. облік і контроль знань не відповідають елементарним вимогам;
2. облік і контроль знань ведуться стихійно;
3. облік і контроль знань не завжди обґрунтовані;
4. облік і контроль знань здобувачів освіти обґрунтовані.

Якість самоаналізу результатів:

1. педагог не знаходить у своїй діяльності недоліків;
2. педагог зазначає частину недоліків, які є, але не може пояснити їхню причину;
3. педагог відзначив недоліки в роботі та вказав позитивні сторони, але не може їх пояснити;
4. педагог відзначив недоліки та вказав позитивні сторони, окреслив шляхи удосконалення навчального процесу.

Мета відвідування уроків:

1. Формування в здобувачів освіти позитивних мотивів навчання.

2. Практична спрямованість уроку.

3. Розвиток активної пізнавальної діяльності, самостійності здобувачів освіти через ефективне використання методів навчання.

4. Ефективність навчальної роботи на уроці, формування вмінь аналізувати, робити висновки і узагальнення.

5. Шляхи забезпечення розвитку пізнавально-практичної діяльності здобувачів освіти.

6. Розвиток розумових здібностей здобувачів освіти.

7. Стимулювання активності здобувачів освіти, формування навичок самостійної роботи, розвиток відтворюючої і творчої уяви.

8. Організація навчальної діяльності здобувачів освіти, доцільність структури уроку, взаємодія його компонентів.

9. Відповідність форм, методів, дидактичних завдань у структурі уроку.

10. Організація самостійної роботи, реалізація принципу «вчити здобувачів освіти вчитися».

11. Мовна культура. Культура спілкування.

12. Особистісний підхід викладача до виховання здобувачів освіти у процесі навчально-пізнавальної діяльності.

13. Формування особистості засобами українознавства.

14. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках.

15. Розвиток логічного та образного мислення на уроках.

16. Ефективність використання дидактичного матеріалу на уроці.

17. Як педагог здійснює на уроці повторення, узагальнення та систематизацію знань здобувачів освіти.

18. Як педагог виконує рекомендації, дані йому під час атестації.

19. Як педагог забезпечує на уроці засвоєння здобувачами освіти опорних знань, понять, явищ?

20. Виховання в здобувачів освіти навичок самоконтролю та самовдосконалення через залучення їх до самостійної навчальної діяльності.

21. Виховання позитивного ставлення до навчання здобувачів освіти через мотивацію навчальної діяльності здобувачів освіти шляхом розкриття практичного значення теми, що вивчається.

Алгоритм спостереження уроків при вивченні системи уроків викладача:

1. Підготовка викладача до вивчення теми. Якість тематичного і поурочного планування, накопичення та відбір дидактичного матеріалу.

2. Психологічний режим:

• мобілізуючий початок уроку, емоційний фон;
• система стимулювання пізнавальної активності здобувачів освіти;
• виховання на уроці, культура спілкування;
• методи й прийоми мобілізації усіх зусиль – розумових. Фізичних, вольових – для досягнення поставлених завдань.

3. Зміст навчання, відповідність вимогам програми:

• тема;
• мета;
• типи уроків, їхня структура;
• дотримання програми;
• вибір навчального матеріалу ( обсяг, повнота).

4. Реалізація дидактичних принципів навчання:

• наукова спрямованість;
• зв’язок із життям;
• доступність викладу;
• систематичність і послідовність;
• забезпечення міжпредметних зв’язків;
• свідоме засвоєння, активність здобувачів освіти;
• єдність конкретного і абстрактного.

5. Методи і прийоми роботи викладача й здобувачів освіти на уроках:

• методи вивчення нового матеріалу;
• методи закріплення, вироблення навичок і вмінь;
• методи й прийоми перевірки та оцінювання знань;
• активізація пізнавальної діяльності здобувачів освіти;
• місце і питома вага самостійних і творчих робіт на уроці.

6. Елементи наукової організації праці педагога і здобувачів освіти.

7. Обладнання уроків:

• доцільність, ефективність використання наочності, ТЗН;
• характер використання (ілюстративний, науково-пізнавальний).

8. Система домашніх завдань:

• характер завдань ( творчий,репродуктивний);
• наступність між кабінетною і домашньою роботою;
• урахування індивідуальних особливостей;
• зв’язок із життям;
• обсяг;
• виховний і розвивальний характер;
• мотивація виконання домашніх завдань.

9. Санітарно-гігієнічний режим на уроці.

10. Дотримання педагогом єдиних вимог до здобувачів освіти.

11. Насиченість уроку, темп, раціональне використання часу.

12. Ступінь оволодіння здобувачами освіти знаннями, уміннями і навичками. Обсяг знань.

13. Система письмових робіт здобувачів освіти, якість їхнього виконання.

14. Організація викладачем позанавчальної роботи, використання різних джерел інформації.

Висновки мають:

1. Відповідати меті відвідування.

2. Розкривати шляхи досягнення позитивних результатів і причини недоліків.

3. Характеризувати тенденцію змін, які відбуваються у праці викладача.

4. Відповідати фактичному стану справ.

5. Ураховувати досягнення науки та педагогічного досвіду.

6. Бути доказовими, переконливим.

Пропозиції мають:

1. Адресуватися конкретним особам і відповідати висновкам і меті відвідування.

2. Розвивати досвід викладача.

3. Спрямовуватися на ліквідацію причин, які породжують недоліки.

4. Ураховувати реальність їхнього виконання у встановлені терміни.

5. Бути конкретними і лаконічними.

Варіант аналізу уроку

Урок за є_________________. Чіткість його визначається логічним взаємозв’язком окремих структурних частин, які оптимально витримані часом, мають свою мету та змісті відзначаються логічною завершеністю. Це підтверджує достатню культуру педагогічної праці.

Раціонально, вдумливо і дидактично грамотно визначена основна мета уроку, вона чітко випливає зі змісту навчального матеріалу, відповідає віковим та інтелектуальним особливостям здобувачів освіти групи, несе інформацію про кінцевий результат уроку.

Відповідно до місця уроку в темі, що вивчається, основної мети та завдання окремих його частин, які чітко формулюються перед здобувачами освіти та узгоджуються з їх особистим досвідом, тип обрано правильно. Надана перевага стійкій структурі уроку. З урахуванням особистісно орієнтованого підходу до навчання педагог надає перевагу гнучкій структурі уроку.

Уміло проводиться мотивація навчальної діяльності здобувачів освіти на всіх етапах уроку, що сприяє збудженню їхнього інтересу до вивчення нової теми, творчої діяльності.

Зміст уроку повністю відповідав вимогам навчальної програми та змісту поставлених завдань. Кваліфіковано реалізовано принципи навчання _____________. Це достатньо чітко проявилося _____________.

Свідомому засвоєнню нового матеріалу слугувало методично правильно організоване повторення раніше вивченого матеріалу та актуалізація опорних знань, умінь і навичок здобувачів освіти. Належним чином було проведено перевірку домашнього завдання. З цією метою викладачем використовувалися такі форми роботи _________________. Вдале поєднання форм (_______________________), прийомів (_________________________) опитування дозволило викладачу опитати декілька разів всю групу (____ ) здобувачів освіти. Оптимально використано час на цю роботу. Перевірка знань здобувачів освіти характеризується чіткістю мети, повнотою. Опитування мало науковий характер, що, в першу чергу, обумовлювалося вмінням виправляти помилки у ході відповіді та залученням до цієї роботи здобувачів освіти.

Робота з вивчення нового матеріалу характеризується конкретністю і чіткістю реалізації основних завдань уроку. Виклад нового матеріалу відзначається логічністю, вмілим виділенням головного, істотного. Педагог розкриває зміст теми цікаво, доступно, з наукових позицій, використовує останні досягнення _________________. Новий матеріал вивчається в процесі самостійної __________ роботи, яка має творчий пошуковий характер. Це сприяє розвитку в здобувачів освіти самостійності, допитливості. Їхньої здатності встановлювати певні закономірності у __________________. Основні висновки здобувачі освіти  робили самі, а педагог при цьому зберігав керівну роль. Уміло пов’язує виучуваний матеріал з життям, виробничим оточенням і робить це так, що цей зв’язок випливає зі змісту виучуваного матеріалу та є його логічним продовженням.

Уміло був включений в урок матеріал ______________з предмета _______________________.У ході подання нового матеріалу проводиться безпосередня перевірка якості розуміння його здобувачами освіти. Засвоєння нового матеріалу на уроці здобувачами освіти є оптимальним.

Постановка викладачем питань стимулює розвиток розумових сил, не налаштовує на заучування, збуджує думку, виховує інтерес до навчання.

Питання. Які задає педагог, вимагають вдумливого читання, розуміння та осмислення матеріалу, але не його механічне заучування. Педагог направляє хід думки здобувачів освіти таким чином, що вони активно. Зосереджено намагалися побачите невідоме, зрозуміти приховане, розглянути незвичайне у звичайному (розумова активність).

Види роботи відповідали віковим особливостям здобувачів освіти. Дозволили педагогу активізувати їхню навчальну діяльність, здобувачі освіти  не були пасивними слухачами, а активними учасниками.

Найбільш вдалими методами були ________________, прийомами _____________________, формами __________________________. Це дозволило викладачу раціонально організувати роботу здобувачів освіти на всьому уроці ( на етапі _______________________) та повною мірою здійснювати контроль за рівнем сформованості ______________________. Використання різних видів роботи сприяло зниженню втомлюваності здобувачів освіти у процесі роботи. Це позитивна сторона уроку, глибоко продумана викладачем. Оптимально організовано самостійну роботу здобувачів освіти під керівництвом викладача з урахуванням рівня їхніх навчальних можливостей. Самостійна пошукова діяльність здобувачів освіти на уроці забезпечувалася в процесі співпраці викладача і здобувачів освіти. Педагог упродовж уроку (на етапі _____________________) виступає в ролі консультанта, порадника. Колективна робота здобувачів освіти вдало поєднується з виконанням індивідуальних диференційованих завдань.

Використання наочності та ТНЗ (__________________________), їх застосування дозволило не тільки доступно викласти новий матеріал і закріпити його, але й зекономити час на вироблення практичних умінь і навичок в здобувачів освіти на уроці. Це особливо важливо, бо попереджається перевантаження здобувачів освіти в умовах домашньої роботи. Використання ТНЗ і наочності допомогло здобувачам освіти глибше проникнути в суть виучуваного матеріалу.

Запитання викладача до здобувачів освіти спонукали їх до самостійних суджень і практичних дій. Це сприяло більш повній реалізації на уроці принципу виховуючого та розвиваючого навчання. Протягом уроку педагог добивається від своїх здобувачів освіти грамотної і повної відповіді, точних формулювань. Пропонує не тільки відтворити пройдений матеріал, але і виділити з нього найбільш істотне, підтвердити практичні навички теоретичними положеннями. Доповнює і поглиблює відповіді здобувачів освіти, стимулює їх на активне, свідоме засвоєння матеріалу через низку запитань. Оптимальним у процесі перевірки є співвідношення теоретичних та практичних завдань.

Слід відзначити вміння здобувачів освіти гідно триматися під час відповіді як з місця, так і біля дошки, звернутися до викладача, доповнити чи виправити відповідь товариша.

Показником пізнавальної активності й інтересу здобувачів освіти до виучуваного було те, що вони поставили ______ запитань до викладача та до своїх товаришів, _____ здобувачів освіти хотіли взяти участь в обговоренні питань, поставлених перед ними, ___ здобувачів освіти, які бажали доповнити, відкоригувати відповідь однокурсників _____ здобувачів освіти негативно ставилися до навчальної діяльності на уроці, до уроку в цілому.

Оцінювання роботи здобувачів освіти проводилося відповідно до критеріїв, об’єктивно і аргументовано. Отримані здобувачами освіти бали виставлено у щоденники.

Відчутними є взаємо – та самоконтроль. Позитивним у роботі викладача з здобувачами освіти на етапі усвідомлення матеріалу є те, що він дає час на обдумування, використовує різні форми роботи (_____________) та види наочності (______________________________).

Упродовж уроку знання _____ застосовувались у вправах, здобувачі освіти зробили ______ крок на шляху розвитку. Навчання здійснювало вплив на розвиток і виховання здобувачів освіти, бо педагог ураховував навчальні можливості кожного з них. Урок сприяв розвитку кожної здобувача освіти , її пам’яті, мислення, волі. Упродовж уроку ефективно організовувалась пізнавальна діяльність здобувачів освіти. З цією метою було забезпечено умови для продуктивної роботи мислення й уяви, через ______ педагог домагався зосередженості й стійкості уваги. Вдалим використанням методів ____________, форм _________________ педагог домагався активності та самостійності мислення здобувачів освіти.

Майстерність викладача виявлялася в тому, що знання, набуті здобувачами освіти на попередніх уроках, вдало застосовуються на цьому, повторення оптимально співвідноситься з вивченням нового матеріалу таким чином, що для повторення не потрібно спеціально виділяти час. Систематична робота викладача в цьому напрямку дасть змогу повторювати здобувачам освіти  матеріал без завдань для домашнього повторення за підручником.

Ефективною була робота протягом усього уроку з підготовки здобувачів освіти до тематичного оцінювання. Вона виявилася у __________. Вся група працювала активно і з інтересом.

Заслуговує на увагу робота з вироблення культури навчальної праці. У кожного на парті є все необхідне для роботи. Викладачем підготовлені пам’ятки з виконання __________. У результаті при зміні одного виду роботи іншим не витрачається дорогоцінний час. Записи в зошитах, на дошці ведуться чітко, охайно. Педагог постійно організовує роботу школярі в із навчальною літературою.

З точки зору виховного впливу уроку треба відмітити особливість викладача. Спокійний тон, уважне і добре ставлення до здобувачів освіти в поєднанні з вимогливістю, манера звертатися до групи, витримка – все це передається здобувачам освіти і слугує еталоном людських відносин. Вихованню сприяли засоби навчання, а саме естетика їхньої форми та змісту. Вихованню творчого потенціалу здобувачів освіти сприяли вдало застосовані методи та форми роботи. З метою виховання здобувачів освіти (________) педагог дохідливо, переконливо і яскраво використовує _______. Урок відзначається свідомою робочою дисципліною.

Продумано і своєчасно дано домашнє завдання. Зміст його випливає з усього ходу уроку і має творчий характер, спонукає здобувачів освіти самостійно робити висновки, поглиблювати і завершувати роботу, розпочату на уроці (вдосконалення вмінь вчитися, підготовка до оволодіння знаннями в групі, спостереження над предметами та явищами природи і праці, задоволення і розвиток багатогранних інтелектуальних запитів. Педагог зробив відповідні роз’яснення щодо виконання завдання і перевірив рівень розуміння ходу його виконання здобувачами освіти. Попередив здобувачів освіти про можливі труднощі під час виконання завдання та дав рекомендації щодо їхнього подолання. Задаючи читати матеріал за підручником, педагог дає здобувачам освіти  питання, над якими, читаючи, треба думати. Задані практичні завдання зорієнтовані на застосування, поглиблення знань. Задаючи їх, педагог показує, як треба зіставляти, осмислювати теоретичні закономірності з виконанням даного завдання (добре, що аналогічна робота виконувалась у групі). Суттєву роль відіграє індивідуалізація домашнього завдання – це підтверджує, що педагог вивчає сили, можливості, здібності кожної здобувача освіти .

На уроці створено належні матеріальні, морально-психологічні. Гігієнічні, естетичні умови. Урок проходить в чистому, добре провітреному групі ______. Урок проведено у досить високому темпі, раціонально використано кожну хвилину. Мети уроку досягнуто. Здобувачі освіти набули знань ______, практичних умінь _____, вдосконалювали загальнонавчальні уміння і навички _____, на уроці формувалися ________ уміння,______ навички. Урок має логічне завершення: проводиться перевірка завдань, які дано здобувачам освіти  перед його початком. Висновки за уроком робить педагог (здобувачі освіти ).

Прийоми мотивації та організації навчальної роботи здобувачів освіти упродовж уроку сприяють створенню такої ситуації, при якій здобувачі освіти  відчувають задоволення від своїх успіхів у навчанні (ситуація успіху). Зміст уроку сприяв розвитку в здобувачів освіти інтересу до навчання. Активна робота здобувачів освіти у ході уроку дозволяє зробити висновок, що матеріал з теми засвоєно і мети його досягнуто.

Звертає на себе увагу кропітка, продумана, здійснювана з уроку в урок підготовка викладача і здобувачів освіти до активної роботи, система роботи викладача з підготовки здобувачів освіти до тематичного оцінювання. Урок проведено відповідно до обґрунтованого, чіткого плану, складеного викладачем у процесі підготовки до уроку. Він оптимально коригується викладачем відповідно до обставин.

Орієнтовна схема самоаналізу уроку

1. Чи відповідає мій урок програмі?

2. Чи правильно мною були визначені і розв’язані на уроці навчальні, виховні і розвиваючі завдання?

3. Чи оптимально було визначено зміст уроку, чи відповідає він завданням?

4. Що було основним, найсуттєвішим на уроці? Чи зумів я акцентувати увагу здобувачів освіти  на його вивченні?

5. Чи вдало визначена структура уроку? Чи була організована на уроці робота із формування основних умінь, навичок, інтересів здобувачів освіти? Як здійснювались внутріпредметний і міжпредметний зв’язки?

6. Які методи і засоби навчання були використані на уроці? Чи були вдалими вибір і поєднання?

7. Які форми навчання (масові, групові, індивідуальні) домінували на уроці? Чи були вдалими Їх вибір і поєднання?

8. Чи об’єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання здобувачів освіти?

9. Чи правильно здійснювався на уроці інструктаж, визначалися обсяг і складність домашнього завдання? Чи було воно диференційованим?

10. Що було зайвим у моїй діяльності і в діях здобувачів освіти?

Додаток 6

Методичні рекомендації викладачу щодо самоаналізу уроку

В основних напрямках реформи загальноосвітньої та професійної шкіл зазначається, що людина повинна виховуватись у нас непросто носієм певної суми знань, а насамперед, як громадянин суспільства, з притаманними йому переконаннями, мораллю, інтересами, високою культурою праці і поведінки.

Урок надійно посів місце основної організаційної форми навчання, де реалізуються його глобальні мета, цілі й завдання всебічного розвитку особистості, формування її інтелектуальних можливостей, здійснення виховання. Урок можна вважати ефективним, якщо на ньому забезпечується оптимальний зв’язок усього комплексу навчально-виховних цілей, якщо увага і мислення здобувачів освіти концентруються на основних, провідних ідеях і поняттях теми, що вивчається, пробуджуються і розвиваються навчальні процеси, формуються потреби здобувачів освіти у знаннях.

Усі ці вимоги до сучасного уроку мотивовані науковою сучасною педагогікою. Але всі вони здійснені без творчого ставлення викладача до організації навчання, без його майстерності. Майстерність викладача багато в чому залежить від уміння аналізувати свої та чужі помилки.

Аналізувати урок потрібно під кутом зору певної педагогічної концепції.

З точки зору оптимізації навчально-виховного процесу можна здійснювати самоаналіз за такою схемою:

1. Які види змісту освіти передбачені навчальним планом уроку?
2.  Чи відповідали методи і прийоми навчання видам змісту і на­вчальному матеріалу?
3. Рівні знань здобувачів освіти перед уроком.
4. Якого рівня знань досягнуто в результаті уроку?

5. Ступінь усвідомлення знань здобувачами освіти.

• Доцільність використання наочності і технічних засобів навчання.

7. Чи був на уроці необхідний емоційний клімат.

8. Чи була на уроці внутрішня логічна єдність.

9. Як реалізована виховна мета уроку.

Примітка: зміст освіти складається з:

• наукових знань (факти. закони. теорії);
• прикладних знань;
• оцінювальних і методичних знань;
• логічних, історичних, філософських знань.

Рівні засвоєння знань:

1. Рівень усвідомленого сприймання і запам’ятовування. Він проявляється у відтворенні засвоєного.

2. Рівень застосування знань і вмінь за засвоєним зразком, тобто у знайомій ситуації.

3. Рівень застосування знань і вмінь У новій ситуації. Тобто Їх творче застосування. Необхідно прагнути того, щоб здобувачі освіти  досягли засвоєння основних знань і вмінь на третьому, тобто творчому рівні. Викладачам слід пам’ятати, що методи навчання не можуть бути поганими чи хорошими, сучасними чи застарілими, вони можуть лише відповідати тим цілям, для досягнення яких вони застосовувалися.

СХЕМИ САМОАНАЛІЗУ УРОКУ