Сніжана ЧИЖ
Картка
про виявлення та вивчення педагогічного досвіду
Навчальний заклад: Державний професійно-технічний навчальний заклад «Чернівецький професійний ліцей сфери послуг»
Автор досвіду: Чиж Сніжана Миколаївна
Стаж роботи: 19 років
Суть і зміст досвіду: У досвіді розкрито питання про запровадження інтерактивних проектних технологій в процесі викладання курсу історії, про використання інтерактивних форм роботи на різних етапах уроку. Розкрито виховне значення проектної діяльності та участі у різноманітних Всеукраїнських акціях та проектах, виховних заходах серед здобувачів освіти, що сприяє патріотичному вихованню та зростанню національної свідомості та любові до Батьківщини.
Методи вивчення: спостереження, анкетування, бесіди, відвідування уроків
Форма узагальнення: висвітлення на сайті ліцею, проведення відкритих уроків та виховних заходів, участь у Вернісажі творчих уроків, виступи на засіданнях методичних комісій та ШМП, проведення позанавчальних заходів, друк у Збірнику «Уроки мужності», «Кращі педагогічні напрацювання», Віснику НМЦ ПТО у Чернівецький області.
Опис педагогічного досвіду викладача історії
ЧИЖ СНІЖАНИ МИКОЛАЇВНИ
Моє життєве кредо:
Мети досягає той, хто її прагне
Навчальний предмет – історія – переживає сьогодні один з найцікавіших етапів у своєму розвитку, бо формується концепція історичної освіти в Україні. Метою національної програми «Освіта» («Україна ХХІ ст.») є виведення освіти на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Завдання ліцею – надання можливості розвитку, саморозвитку особистості, сприяння пошуку власної індивідуальності, самореалізації. Саме на це націлюють вивчення історії в ліцеї останні нормативні документи. «Державний стандарт базової повної середньої освіти» освітньої галузі передбачає формування вже в основній школі вміння знаходити інформацію, аналізувати, систематизувати, інтерпретувати та оцінювати її, характеризувати явища і процеси суспільного життя, встановлювати зв’язок між подіями та явищами, формулювати, висловлювати та доводити власну думку, робити висновки.
Навчання історії як навчального предмета також має спиратися на досвід здобувачів освіти, знання, почерпнуті з життя суспільства. «Якщо її брати просто як історію, – пише Дж.Дьюї, американський педагог, психолог та філософ, – то тоді вона відкидається в далеке минуле, стає мертвою та нерухомою; вона набуває певного значення, коли її розглядають як образ соціального життя людини й розвиток людства. Однак я вважаю, що її в такому розумінні не можна вивчати, якщо одночасно не вводити дитину безпосередньо в соціальне життя». На перший план в навчанні висувається вироблення в здобувачів освіти певних навичок наукового сприйняття історії, а саме:
– розвивати вміння розуміння того, як минуле раніше було представлено й інтерпретовано;
– збирати й аналізувати матеріали, що надходять з різних джерел, критично використовувати ці матеріали в кожному історичному контексті;
– вибирати поміж різними версіями або тлумаченнями минулого кілька точок зору й давати їм оцінку;
– відрізняти факт від вимислу, викривати упередженість, необ’єктивність, шаблонність;
– робити незалежні та виважені оцінки й досягати справедливих й збалансованих рішень на підставі аналізу доступних фактів та вивчення широкого кола можливостей.
Формування сучасної концепції історичної освіти, перехід на гуманістичну парадигму, в основі якої лежать принципи диференціації, гуманізації та гуманітаризації, діяльнісного підходу, стимулювало пошук активних форм і методів навчання, які спонукають здобувачів освіти до активізації дій, сприяють розвитку їхніх комунікативних навичок. Годі й казати, що наше сьогодення – це час динамічного розвитку інформаційних технологій, стрімкого збільшення кількості каналів отримання інформації. Деякі методи викладання відживають свій вік, вилучаються з обігу.
Як зробити так, щоб кожен здобувач освіти активно працював на уроці, і то не під тиском викладача, а за власним бажанням?
Як домогтися того, щоб здобувачі освіти були не пасивними учасниками, а співавторами уроку?
Як виховати громадянську позицію в здобувачів освіти?
Про роль інформаційних технологій і необхідність їх застосування в сучасному суспільстві й у педагогіці зокрема говорять всі періодичні видання та засоби мас-медіа. Їх широке використання в різних сферах діяльності людства диктує доцільність ознайомлення з ними від ранніх етапів навчання і пізнання дитини. Система освіти і наука є об’єктами процесу інформатизації суспільства. Інформатизація освіти в силу специфіки самого процесу передавання знань вимагає ретельного відпрацювання технологій і можливості їх широкого тиражування. Мета освітніх інформаційних технологій сьогодні – реалізувати такі завдання: підтримка і розвиток системності мислення здобувачів освіти; підтримка всіх видів пізнавальної діяльності людини в здобуванні знань, розвитку і закріпленні навичок і умінь; реалізація принципу індивідуалізації навчального процесу при збереженні його цілісності. У процесі навчання важлива не інформаційна технологія сама по собі, а те, наскільки її використання реалізує досягнення освітніх цілей. Тому недостатньо лишень опанувати ту чи іншу інформаційну технологію. Необхідно виділити і щонайефективніше використовувати ті її особливості і можливості, що можуть якоюсь мірою забезпечити рішення згаданих вище завдань. Власне кажучи, нині освіта стоїть перед важливим завданням: навчитися правильно, оптимально і не шкідливо застосовувати комп’ютер. За своїми функціональними можливостями комп’ютер уже сьогодні може стати практично ідеальним засобом навчання і підвищення пізнавальної активності здобувачів освіти на уроках будь-якого циклу.
Технологія взаємодії, поєднання діяльності викладача, здобувачів освіти і комп’ютера на уроках з історії різних типів може мати такий вигляд. Почнемо з уроку засвоєння нових знань, який може мати таку структуру:
1. Актуалізація і корекція опорних знань здобувачів освіти перевіряється за допомогою комп’ютера (5 – 7 хв.)
2. Засвоєння здобувачами освіти нового матеріалу: група здобувачів освіти із високим рівнем підготовки вивчає матеріал за допомогою комп’ютера, інші слухають пояснення викладача чи працюють за підручником (10 хв.)
3. Систематизація знань:
- здобувачі освіти з високим рівнем підготовки виконують самостійно завдання за підручником;
- слабші здобувачі освіти працюють з викладачем;
- третя група перевіряє рівень засвоєння матеріалу за допомогою комп’ютера (15 хв.)
4. Підсумок уроку і домашнє завдання. Комбінований урок може також проводитися за допомогою комп’ютера на будь-якому етапі.
Загальна схема його така:
1. Здобувачам освіти оголошується тема, яка буде розглядатись на уроці. Після цього частина здобувачів освіти працює за комп’ютером над завданнями попередньої теми, а з рештою здобувачів освіти працює викладач (фронтальна бесіда, самостійна робота, диктант, перфокарти тощо).
2. Пояснення нового матеріалу. Сильні здобувачі освіти можуть вивчати новий матеріал самостійно за комп’ютером, а решті здобувачів освіти допомагає викладач.
3. Викладач і здобувачі освіти переходять до закріплення вивченого. Група здобувачів освіти працює за комп’ютером, з рештою групи працює викладач. Здобувачі освіти, що працюють за комп’ютерами, виконують завдання, складені за новим, щойно вивченим матеріалом. Наприкінці уроку викладач підводить підсумки, визначає домашнє завдання. Урок узагальнення і систематизації знань може мати такий вигляд:
Узагальнення і систематизація знань. (25 – 30 хв.) Група ділиться на підгрупи:
а) перша працює за комп’ютером (5 – 7 хв.).
б) друга – з картками (5 – 7 хв.). Виконується завдання творчого характеру на розвиток логічного мислення. Після виконання завдань здобувачі освіти міняються місцями.
в) третя підгрупа здобувачів освіти працює з викладачем, виконуючи завдання творчого характеру. Викладач ставить проблемні запитання, підводить підсумки роботи здобувачів освіти, виставляє оцінки, мотивуючи кожну (5 хв.). Крім цього, дає домашнє завдання і пояснює його (5 – 7 хв.).
4 Як варіант для сильнішої групи на уроці узагальнення й систематизації знань на одному з етапів уроку пропонується в ході ділової рольової гри розв’язати завдання, яке виникає з практичної ситуації або з відомої здобувачам освіти ситуації. Деякий час здобувачі освіти розв’язують завдання, працюючи з комп’ютером у групах. Після цього керівники відповідних груп захищають свої проекти і перевіряють правильність виконання завдання, застосовуючи комп’ютер. Таким чином, під час уроку відбувається не тільки узагальнення та повторення вивченого матеріалу, а й формується вміння здобувачів освіти встановлювати внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки і застосовувати інтегровані знання на практиці. Скільки педагогів, стільки й шляхів, якими вони йдуть. Важко визначити, чий метод кращий, яким шляхом варто йти більшості. Головне, щоб він вів до логічного завершення професійних та творчих пошуків – задоволення від власної праці та її результатів. А це буде можливо, тоді коли викладач і здобувач освіти крокуватимуть нога в ногу дорогою співтворчості, радіючи від спілкування один з одним. І тоді головна мета освіти буде досягнута.