Методичні рекомендації щодо реалізації компетентнісного підходу в освітньому процесі


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Директору, заступникам директора та методисту:

  1. Здійснювати компетентнісний підхід до організації методичної роботи в ліцеї, за допомогою організації науково-методичної роботи на основі процесу саморозвитку педагогів.
  2. Використовувати інноваційні форми методичного супроводу учасників освітнього процесу: майстер-класи, тьюторство, коучинг, кейс-стаді, методичні тренінги, педагогічні студії, методичні практикуми тощо.
  3. Систематично здійснювати контрольно-аналітичну діяльність за процесом упровадження компетентнісного навчання з подальшою регуляторно – корекційною роботою.
  4. Надавати інформаційну та методичну допомогу педагогам з питань формування базових компетентностей здобувачів освіти.
  5. Постійно проводити роботу над комплексно-методичним забезпеченням предметів, професій та кабінетів, створенням інформаційних банків даних соціально – педагогічних досліджень, програмних засобів навчального призначення, текстової, відео та аудіовізуальної бази з питань компетентнісного підходу до викладання предмету.
  6. Здійснювати діагностику професійних потреб педагогів за напрямом організації компетентнісно – зорієнтованого викладання навчальних предметів.
  7. Сприяти підвищенню ефективності самоосвітньої діяльності педагогів.
  8. Заохочувати педагогів до участі в методичних комісіях та постійно діючих семінарах, обміні педагогічним інноваційним досвідом.
  9. Спонукати педагогів до активного використання електронних засобів навчального призначення, Інтернет-ресурсів, з метою впровадження мультимедійного навчання та комп’ютерного моделювання.
  10. З метою підвищення результативності компетентнісного навчання, розглянути можливість використання варіативної складової навчальних планів для проведення курсів за вибором, спецкурсів, факультативів професійного спрямування.

Викладачам та майстрам виробничого навчання:

  1. Використовувати на уроках та в позаурочний час активні методи навчання та виховання, технології, які розвивають пізнавальну, комунікативну й особистісну активність здобувачів освіти.
  2. Використовувати технології компетентнісно зорієнтованого навчання: проблемного та проектного навчання, розвитку критичного мислення, когнітивного навчання, особистісно зорієнтованого навчання, диференційованого навчання, модульні тощо.
  • Активніше використовувати на уроках такі ефективні форми організації навчальної діяльності як групові, індивідуальні, змінного складу навчальних груп тощо.
  • В організації роботи на уроці враховувати індивідуальні особливості здобувачів освіти, їх інтереси, особливості розвитку, життєвий досвід. Для навчання в диференційованих групах, об’єднувати здобувачів освіти з однаковим рівнем навчальних досягнень з предмету.
  • Подавати матеріал у формі цілісних логічних структур. Відходити від практики механічного переказу та дослівного відтворення навчального матеріалу.
  • Надалі організовувати виїздні навчальні практики, екскурсії, виховні заходи, спортивні змагання, професійні конкурси тощо.
  • Активізувати роботу здобувачів освіти з ресурсами інформаційної системи, Інтернет – ресурсами. Підвищувати рівень комп’ютерної грамотності.
  • Для формування навчальної та професійної компетенції здобувачів освіти, у якості навчально-тренувальних завдань, використовувати проектну діяльність на уроках теоретичного та виробничого навчання.
  • Посилювати мотивацію до самопізнання, самоствердження, самоосвіти та самовдосконалення здобувачів освіти.
  • Продовжувати стимулювати здобувачів освіти до самостійної діяльності, формувати навички самостійного здобуття знань із різних джерел інформації.
  • При реалізації компетентнісно-орієнтованого навчання, здійснювати диференційований підхід до навчання здобувачів освіти, враховуючи їх індивідуальні особливості, можливості, мотивацію, інтереси до навчально-виховного процесу.
  • Розробити для здобувачів освіти рефлексивні, контрольні завдання для визначення рівня сформованості компетентностей та їх елементів на уроках.
  • До плану уроку вносити назви компетентностей (їх елементів), які планується розвивати; вказувати конкретні знання, уміння, навички, які необхідні для подальшого формування. Визначати способи соціальної та особистісної мотивації здобувачів освіти для оволодіння ними.
  • Здійснювати підготовку здобувачів освіти до постійного самоконтролю навчальної діяльності та самооцінювання її результатів.
  • Навчати здобувачів освіти аргументовано відстоювати власну думку, слідкувати за формами та способами її висловлювання. Привчати здобувачів освіти до публічних виступів, використовуючи: уроки-прес-конференції, уроки-семінари; рольові ігри тощо.
  • Спрямовувати уроки та позаурочні заходи на розвиток громадянської компетенцій здобувачів освіти. Для їх формування, використовувати життєві приклади, інформацію мас-медіа, екскурсії, участь в соціальних та професійних проектах тощо.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ПЕДАГОГІВ ЩОДО

РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ В ОСВІТІ:

  1. Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а педагог своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням предмета.
  2. На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний здобувач освіти – завтрашній активний член суспільства.
  3. Допомагайте здобувачам освіти оволодіти найбільш ефективними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.
  4. Необхідно частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити причинно: розуміння причинно-наслідкових зв’язків є обов’язковою умовою розвивального навчання.
  5. Пам’ятайте, що знає не той, хто переказує, а той, хто використовує знання на практиці.
  6. Привчайте здобувачів освіти думати і діяти самостійно.
  7. Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем; пізнавальні завдання вирішуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.
  8. Необхідно частіше показувати здобувачам освіти перспективи їх навчання.
  9. Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.
  10. У процесі навчання обов’язково враховуйте індивідуальні особливості кожного здобувача освіти, об’єднуйте в диференційовані підгрупи здобувачів освіти з однаковим рівнем знань.
  11. Вивчайте і враховуйте життєвий досвід здобувачів освіти, їх інтереси, особливості їх розвитку.
  12. Будьте поінформовані щодо останніх наукових досягнень зі свого предмета.
  13. Заохочуйте здобувачів освіти до дослідницької роботи. Знайдіть можливість ознайомити їх з технікою експериментальної роботи, алгоритмами вирішення завдань, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.
  14. Навчайте так, щоб здобувач освіти розумів, що знання є для нього життєвою необхідністю.
  15. Пояснюйте здобувачам освіти, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації життєвих планів.