Старший майстер

_______Б.Р. Савчук

План уроку виробничого навчання

Тема 11.1. Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму. Догляд за грудною дитиною. Доношена і недоношена дитина.

Мета:

Розвиваюча. Ознайомити учнів з особливостями організму доношеної і недоношеної новонародженої дитини. Розвивати увагу в процесі догляду за новонародженою дитиною.

Навчальна. Навчити користуватися правилами догляду за новонародженими на практиці.

Виховна. Виховувати любов до обраної професії і дітей.

Матеріально-технічне обладнання уроку: картки-завдання, алгоритми, дитячі пеленки, присипки, олійки, вата, кип’ячена вода, перекис водню 3%, брильянтовий зелений, диск із фільмом «Внутрішньоутробний розвиток дитини».

Хід уроку

1.Організаційна частина:

Організаційна хвилинка. Перевірка наявності учнів на уроці. Підготовка класного колективу до уроку. Повідомлення теми заняття.

Перевірка зовнішнього вигляду учнів на робочому місці.

2. Ввідний інструктаж:

2.1.     Повторення та опитування минулої теми.

     Розкрийте поняття «захворювання сечовидільної системи».

     Етіологія, епідеміологія, клініка, лікування захворювань нирок.

     Організація педіатричної служби.

2.2.     Перевірка навичок учнів.

     Вправи по догляду за хворими із захворюваннями сечовивідної системи.

     Вирішення ситуаційних задач.

3.Викладання нового матеріалу.

-  АФО особливості новонародженого.

-  Особливості внутрішньоутробного розвитку. (Перегляд фільму.)

-  Критичні періоди для формування органів та систем органів. (Робота з таблицею.)

-  Показники фізіологічної адаптації дитини після народження. (Робота з таблицею.)

-  Рефлекси новонародженої дитини.

-  Світ почуттів дитини.

-  Шість станів немовляти.

-  Режим дня дитини.

4. Поточний інструктаж:

4.1. Годування новонароджених.

4.2. Догляд за пупковою раною.

4.3. Правила сповивання.

4.4. Правила догляду за недоношеними.

4.5.Цільовий обхід з метою перевірки: дотримування правил охорони праці та техніки безпеки; правильності виконання завдань, виявлення характерних помилок та їх усунення.

5. Заключний інструктаж:

5.1.Закріплення вивченого матеріалу. Опитування викладеної теми.

5.2.Підведення підсумку.

5.3.Виставлення оцінок.

5.4. Домашнє завдання.

Майстер в/н                                              ___________      О. В Олару


Анатомо-фізіологічні особливості новонародженого

В утробі матері дитина одержувала все необхідне, її організм був біологічно зв'язаний з нею через плаценту. Відразу після народження все різко міняється:

     розвертаються і починають функціонувати легені,

     перебудовується система кровообігу,

     починає функціонувати система травлення та інші.

Адаптація людини до внеутробного стану продовжується кілька тижнів і називається періодом новонародженості.

Відразу після народження стан немовляти оцінюється по 10-бальній шкалі Апгар. Апгартест названий на честь його творця американського лікаря Вірджинії Апгар. В даний час він застосовується в усьому світі. Дитина одержує оцінки від 0 до 2 балів із наступних п'ятьох показників: серцева діяльність, подих, м'язовий тонус, рефлекторні рухи і колір шкіри. Сумарна оцінка 9—10 балів оптимальна, 7—8 — норма, 5-6 — невеликі відхилення, 4-0 — сильні відхилення в стані дитини.

Пропорції тіла немовляти істотно відрізняються від пропорцій дорослої людини. Голова немовляти здається дуже великою і важкою для його крихітного тільця. До моменту народження вона складає четверту частину тулуба, до 2-х років п'яту, до 18 років наближається до 1/8.

Пропорції частин тіла. Спочатку тулуб дити­ни довший, ніж кінцівки, а руки довші, ніж но­ги. Стопи маляти здаються непомірне великими, живіт видається вперед, виглядає надутим. У дитини ще слабко розвинений підшкірний жировий прошарок, тому вона може здаватися худою. Згодом співвідношення частин тіла зміниться, жировий прошарок збільшиться.

Голова. У немовляти рідко буває ідеально кругла голова. Здавлювання голови під час пологів і зсув кісток черепа для захисту мозку звичайно призводять до зміни її форми. Часто голова буває овальної форми для того, щоб дитина легше проходила по родових шляхах. Вона може бути набряклою, здавленою в деяких місцях чи витягнутої в довжину. Деформації виникають через сильний стиск м'язами матки під час схваток. Але навіть, якщо голова і здається злегка шишкуватою чи припухлою, мозку шкода не заподіяна. Вже на першому тижні життя дитини деформація форми голови помітно зменшується.

Зуби. Немовля звичайно народжується без зубів. Перші зуби прорізаються на 4-8-му місяці життя. Дуже рідко трапляється, що дитина народжується з зубами чи вони з'являються раніше встановленого терміну. Це заважає грудному годуванню, тому що зуби можуть ранити сосок.

Шкіра. Шкіра немовляти рідко виглядає ідеально чистою. Нерідко зустрічаються червоні і блакитнуваті плями, червоні чи білі прищики з жовтою серединою. Шкіра дитини, якщо її внутрішньоутробний період супроводжувався недостатнім харчуванням, майже завжди змор­щена. Блакитні плями, що виглядають як синці, насправді пов'язані з тимчасовою зміною шкірного пігменту, вони частіше зустрічаються в дітей з темним кольором шкіри, зовсім нешкідливі і згодом зникають. До кінця першого місяця шкіра звичайно очищується.

Змащення. При народженні шкіра дитини покрита білою жировидною речовиною, яку називають первородним змащенням. Вона є природним захистом шкіри. Після пологів її можна залишити, щоб вона всмокталася.

Висипання. У деяких дітей з'являються плямисто-червонуваті висипання з маленькими білими крапками. Це триває кілька днів і проходить без лікування.

Прищики. У немовляти бувають різні прищики. Більшість з них викликано недостатньо гарним функціонуванням шкіри і її пір. Червоні чи білі прищики з жовтою серединою на кінчику і крилах носа зникнуть самі через кілька днів.

Лущення шкіри. Деякі діти народжуються із сухою шкірою, що лупиться, на долонях і підошвах, що не є ознакою екземи і зникає через кілька днів.

Тім'ячко. Тім'ячко це м'яка ділянка на голові дитини, місце з'єднання 4-х кісток, що утворять верхню частину черепа. Поступово кістки зростуться і тім'ячко зникне. Тім'ячко закривається в період між дев'ятим і вісімнад­цятим місяцем життя, звичайно до року. При спостеріганні видно, як тім'ячко пульсує в ритмі пульсації серця. Тім'ячко захищене дуже щільною плівкою, тому зашкодити йому при звичайних маніпуляціях з дитиною практично неможливо.

Волосся. Багато дітей народжуються відразу з волоссям. Це волосся може залишитися, а може стертися. У дитини може бути волосистий пушок (лануго) по всьому тілу, на плічках, вушках, скронях, обличчі. Не хвилюйтеся, це зовсім нормальне явище, пушок стирається 1-2 тижня.

Нігті. Доношена новонароджена дитина відразу має нігті трохи довші за кінчики пальців. Вони ростуть дуже швидко. Кожні три дні рекомендується зрізати нігті, щоб дитина не подряпалася. Нігті потрібно обрізати в міру їхнього росту, тоді вони будуть правильно рости, не загинатися, не ламатися і не вростати в шкіру пальчика дитини. На ручках нігті потрібно обрізати відразу після народження, а потім — приблизно, кожні чотири дні. їх потрібно обрізати маленькими манікюрними ножичками з закругленими кінцями. Бажано це робити, коли дитина спокійна, спить чи розслаблено лежить. Перший і другий рази з не­звички може бути важко, а потім ви звикнете і ніяких складностей з цим виникати не буде.

Очі. У всіх немовлят спочатку блакитні або сіро-блакитні очі. Це зумовлено тим, що в райдужній оболонці відсутні пігменти. Природні пігменти почнуть утворюватися через кілька тижнів після народження, і очі дитини почнуть здобувати колір. Але тільки в рік чи два в дити­ни сформується визначений колір очей. Відразу після народження очі злегка набрякли. Це відбувається внаслідок сильного стиску під час пологів. Набряклість проходить сама через кілька днів. Дитина спочатку косить очима, і це нормально, тому що умінню бачити дитина буде ще вчитися. Якщо ж дитина продовжує косити в два місяці, покажіть її лікарю.

Новонароджена дитина звичайно плаче без сліз, а приблизно до місяця в неї з'являються перші сльозинки. Слізні протоки в багатьох немовлят закупорені чи звужені, тому сльози не можуть випливати, і в куточках очей утворяться білі виділення. Це звуження проходить саме в перші місяці життя.

Родові плями. У немовляти можуть бути рожеві цятки на переніссі, століттях, на підборідді і вгорі на шейку біля голівки. Мова йде про збільшені кровоносні судини, що зменшаться через кілька місяців. Вони називаються гемангиомой. Гемангіома — червоного кольору, іноді небагато припухла, і може досягати розміру пятикопійочної монети. Вона не доставляє незруч­ності дитині і часто проходить згодом сама по собі. Через місяць-два вона буде менш помітна, а до року чи до трьох не буде відрізнятися від інших ділянок шкіри. Кефалогематома пухлина, що виникає під час пологів. Під шкірою в дитини збирається кров. Невеликі кефалогематоми розсмоктуються в перші години чи дні після пологів. Якщо після 2-х тижнів у дитини ще є кефалогематома, обов'язково покажіть її хірургу. При необхідності лікар видалить цю кров шприцом. Якщо ж ви упустите час і покажете дитину після місяця, то пухлина може ущільнитися і її прийдеться зіскрібати.

Дихання дитини. Новонароджені діти дихають неритмічно. Часом їхнє дихання стає слабким, ледь чутним. Іноді дитина хропе уві сні. Це нормально. Якщо дитина постійно видає подібні звуки уві сні, Вас це не повинно турбувати. З іншого боку, якщо ускладнене дихання виникає раптово і має зовсім інший звук, ніж постійне дихання — це може бути викликано крупом, астмою чи іншим захворюванням. У цьому випадку, не відкладаючи, порадьтеся з лікарем.

Здригування. Немовлята здригаються від голосних звуків і несподіваних змін положення тіла. Деякі діти більш чуттєві, інші менш.

Тремтіння. У деяких немовлят часом буває тремтіння підборіддя, рук і ніг. Це ознака того, що нервова система ще не досконала. Згодом ці явища проходять. Посмикування уві сні також бувають у багатьох маленьких дітей. Якщо по­смикування здобувають характер повторюваних і переходять у тремтіння і посмикування всього тіла, у цьому випадку потрібно обов'язково порадитися з лікарем.

Жовтяниця немовлят. Фізіологічна жовтяниця зумовлена розпадом зайвих червоних кров'яних тілець. На ранніх стадіях життя печінка багатьох немовлят не в змозі справити­ся з величезною кількістю жовто-червоного пігменту, білірубіна, і не може цілком вивести його через нирки. Білірубін фарбує шкіру дитини в жовтий колір. Звичайно жовтяниця наростає з 2-го по 5-й день. До 2-х тижнів вона прохо­дить. Якщо жовтяниця тримається довго, дити­ну потрібно показати лікарю для визначення концентрації білірубіна в крові. Якщо виявиться, що рівень білірубіна великим, дитині буде потрібно лікування.

Ікання. Це рефлекторний рух діафрагми — плоского м'яза, що відокремлює живіт від грудної клітки. Ікання з'являється після їжі і триває кілька хвилин. Воно зовсім безпечне і не турбує дитину. Це знак того, що їжа потрапила в шлунок. Дитина звичайно спокійно переносить ікання, але можна її приголубити в цей момент.

Чхання. Якщо дитина в перший місяць чхає сухо чи в неї є окремі скоринки в носі це зовсім нормальне явище. Відбувається післяпологове очищення організму. Сухі покахикування, почихування зовсім не означають, що дитина застудилася. Якщо ж з носа дитини течуть рідкі виділення — це нежить і її потрібно лікувати.

Сеча дитини. Відразу після народження до появи в мами молока дитина мочиться рідко, а з 3-го дня, після того, як одержує вже достатнє

харчування, починає мочитися часто до 20 разів на добу. У перші дні сеча має інтенсивно жовтий і навіть коричневий колір, у наступні дні стане абсолютно прозорою і не буде залишати плям. Використовуйте підгузники, особливо під час сну.

Стул дитини. Перші два дні після пологів стул дитини темний, чорний чи чорно-зелений і по консистенції в'язкий. Це виходить меконій, першородний кал усе, що назбиралося у дитини в кишечнику за внутрішньоутробне життя. Після двох днів починається перехідний стул, він ще схожий на меконій, але вже більш світлий і не такий густий. Через 4 дні в дитини встанов­люється звичайний дитячий стул консистенції сметани від солом'яного до яскраво-жовтого кольору. Не хвилюйтеся, якщо стул дитини не зовсім однорідний і в ньому присутні грудочки.

Статеві органи. Збуджена крайня плоть у хлопчиків і виділення з піхви у дівчаток, а також припухання молочних залоз і скупчування в них молочка зв'язано з гормональними змінами в організмі немовляти, У дівчинки виділення можуть бути білими, прозорими, рожевуватими, червоними, аж до маленької менструації. У дівчинки усі виділення потрібно акуратно вимивати ваткою. У хлопчика, акуратно зводячи шкірочку з голівки члена, промивати крайню плоть. До кінця першого місяця всі ці явища закінчаться.

Молочні залози. Припухлість молочних за­лоз може бути як у дівчаток, так і у хлопчиків. Під впливом гормонів у них збирається зовсім мало молочка, і вони злегка припухають. Якщо при цьому немає почервоніння і біля сосочка немає затвердінь, то робити нічого не потрібно. Якщо ж припухлість досить велика, залоза тверда, то це трохи схоже на грудницю, як у мами, застій молочка. У цьому випадку потрібно прикласти капустяний лист, попередньо злегка відбивши його й обдавши окропом. Можна використовувати компрес із сиру. Добре зарекомендував себе корж із чорного хліба, меду й олії. Олію і мед потрібно злегка розігріти, потім замісити небагато тіста з чорного хліба так, щоб вийшов корж. Цей корж потрібно остудити і покласти на грудку дитини. Якщо ці методи не допомогли, і залоза досить тверда, у цьому випадку ми рекомендуємо зробити компрес з камфорною олією. Як правило, після цього відступає будь-яке набухання грудей у дітей.

Рефлекси новонародженої дитини

У новонародженої дитини є рефлекси. Частина з них життєво важливі, наприклад, дихальний рефлекс. Він зберігається на все життя. Інші рефлекси — архаїчні. Вони зіграли свою роль у внутрішньоутробному періоді життя, а зараз будуть поступово зникати, поступаючись місцем руховим навичкам і умінням. Дуже важливо, чи має дитина архаїчні рефлекси, тому що їхня присутність свідчить, що нервова система  працює, а також показує рівень розвитку дитини. Пошуковий рефлекс з’являється відразу після народження і зв'язаний з пошуком їжі. У відповідь на погладжування в зоні кута рота, дитина повертається убік вашого пальця і відкриває рот. Таким чином, дитина шукає джерело харчування. Цей рефлекс допомагає дитині відпускати материнські груди і припасти до їх.

Смоктальний рефлекс. Як тільки дитина трошки відпочине після пологів, їй відразу хочеться їсти, і мати під час годування зауважує, що в дитини сильно розвинений смоктальний рефлекс. Дитина починає інтенсивно ссати, коли вона відчуває в роті сосок або навіть палець. Важливо, щоб перше ссання дитини було з грудей, тоді вона добре запам'ятає цей процес, і добре буде ссати груди.

Ковтальний рефлекс. Діти вміють ковтати і тому відразу можуть ссати молозиво з грудей мами і проковтувати його.

Автоматичне крокування. Якщо немовля підняти так, щоб ступні його ніг спиралися об стіл, воно автоматично починає крокувати, "як космонавт". Цей рефлекс згасає через 3-6 тижнів. Іноді в дітей ноги заплітаються, або цей рефлекс виражений слабко. У цьому випадку дитині знадобиться спеціальний масаж, вправи у воді для того, щоб «розплутати ніжки». Проводилися експерименти, коли дітям не давали забути цей рефлекс, а продовжували і після 3-6 тижнів ставити дитину на ноги для закріплен­ня рефлексу. У цьому випадку діти починали ходити швидше. Більш охоче дитина буде ходити не по суші, а по гумовому килимку у ванній, коли вода налита їй під груди.

Хватальний рефлекс. Якщо до внутрішньої сторони руки доторкнутися пальцем чи будь-яким предметом, то дитина стисне його в кулачку дуже сильно. Цей рефлекс широко використовується в комплексі динамічної гімнастики. Коли дитина навчиться брати предме­ти, приблизно на 4-му місяці життя, цей рефлекс змінюється усвідомленим хватанням. На стопах ніг також виявляється хватальний рефлекс. При натисненні на стопи ніг дитини її пальці починають згинатися і залишаються в такім положенні доти, поки не припиниться роздратування.

Плазувальний рефлекс. У немовлят є плазу-вальний рефлекс. Дитина підтягує ніжки під себе, при цьому просуваючись вперед, їй можна трошки допомогти, підставивши свої долоні під її п'яточки. Здорове немовля може в перший же день повзти дуже далеко, тому спочатку бажано використовувати «гніздечко» обмежений простір, з якого дитина не може виповзти.

Захоплюючий рефлекс, відомий за назвою рефлексу Моро. Шум чи зміна положення лякають дитину, і вона реагує на це бурхливими рухами тіла. Вона швидко і високо підкидає свої ручки і ніжки. На 4-му місяці життя цей рефлекс у дитини згасає.

Світ почуттів дитини

Немовля може все, що сприймає своїми органами зору, зв'язувати воєдино, упорядковувати і реагувати на це. Відразу після першого подиху дитина починає користуватися своїми органами почуттів, щоб пізнавати світ, у який вона прийшла. Маля не тільки використовує навички, отримані в утробі матері, за короткий час воно швидко навчається всьому новому. У нього є величезні потенційні можливості багато чого засвоювати.

Сучасні дослідження дають відповідь, що ж саме бачить і почуває дитина відразу після народження.

Зір. Якщо дитина народжується в приміщенні з приглушеним світлом, вона широко відкриває очі і починає оглядатися навколо. Якщо вона народжується в родильній кімнаті з яскравим освітленням, то щільно стуляє очі: вона робить так, щоб не осліпнути в перший момент. Відразу після народження дитина шукає зоровий контакт із мамою. Еволюція надала немов­ляті ідеальний зір для виживання. Найкраще дитина бачить на відстані 20 см. Вона може в межах 20-30 см зосереджувати зір на будь-якому об'єкті. З погляду виживання, таким об'єктом є його мати і їжа, а все інше на цій стадії розвитку може лише привести дитину до паніки. Тому гострота зору в дитини на відстані ще в 20—30 разів слабкіша, ніж у дорослого, а очі ще не здатні налаштовуватися на далекі і близькі об'єкти. Блаженне не бачення маляти дозволяє йому залишатися спокійним і одночасно ідеально сприйнятливим до сигналу, що надходить від його захисниці. Дитина поки не сприймає де­талі. Притягає дитину обличчя велике коло, на якому є два маленьких кола і горизонтальна і вертикальна смуги носа і рота. Йому подобається усе, що рухається і випромінює емоції. Ви можете помітити, що рухи обох очей ще недостатньо скоординовані, однак, це не косоокість. Діагноз косоокості в дитини встановлюється до третього місяця життя, коли зоровий нерв майже цілком сформований. У цей період дитина може краще наводити погляд на навколишні предмети, чіткіше їх бачити, довше на них зосереджуватися. Предмети, що рухаються, він буде проводжати очима, її усе більше починає цікавити навколишнє. Приблизно з 6 місяців вона починає відрізняти обличчя інших людей, крім мами і папи. Одночасно включається реакція занепокоєння і тривоги на незнайомий подразник. Хоча цілком зір фор­мується лише до 4 років, до року більшість до­рослих реакцій на зовнішній зоровий подразник вже сформована. Однорічна дитина вже цілком візуально адаптована.

Слух. Слух дитини також натренований ще з внутрішньоутробного життя. Там вона чула биття серця матері, пуповини, різні звуки ззовні. Хоча слуховий нерв цілком розвивається лише до кінця першого року, у дитини яскраво виражена здатність чути з періоду новонародженості. Вона відразу відрізняє знайомі голоси від чужих. Найбільше слух дитини настроєний на голос мами, і це не дивно, адже вона звикла вже до її голосу. Відразу після народження і протягом ще декількох днів внутрішнє вухо дитини заповнене рідиною, що зм'якшує сприйняття неймовірної кількості різноманітних звуків, які обрушуються на дитину після появи на світло.

Дитина повертає голову в напрямку, звідки доноситься звук. Установлено, що дитині більше подобаються високі частоти, ніж баси. Багато дорослих людей інстинктивно змінюють тембр голосу на більш високий при розмові з дитиною, адже такий голос їй подобається більше. Мама, що розмовляє з дитиною, що воркоче над нею, робить їй неоціненну послугу. У людини слух прямо поєднаний з унікальною функцією, якою не володіє більше ніяка істота на Землі, — здатністю до зрозумілої мови, її здатність до сприйняття і розходження звуків ідеальна. Починаючи зі стадії статевого дозрівання, вона починає вгасати. Іронія полягає в тім, що до того моменту, коли людина зможе скористатися дорогою стереосистемою, вона вже не зуміє її по-справжньому оцінити.

Органи нюху. У світі дорослих зір безроздільно панує над нюхом, однак, у житті дитини її ніс відіграє дуже важливу роль. Дитина відразу після народження розрізняє запахи, вона відразу впізнає свою матір по спе­цифічному запаху її шкіри. Вона розрізняє запах молока. Притягнута запахом молока, дитина відразу прагне ссати груди. По запаху вона може відрізнити свою маму від іншої жінки. Дивно, але і мати може по запаху впізнати свою дитину без будь-яких інших підказок. З усіх почуттів запах і смак для ди­тини відіграють найважливішу роль. Дитина накладає свій запах на материнські груди, на свої іграшки і пелюшки. Після того, як їх випруть, дитина втрачає до них інтерес.

Смак. У лоні матері дитина вже розрізняла смак. В роті в немовляти на тисячу більше смакових рецепторів, чим у дорослої людини, деякі з них розташовані навіть за щоками. Усі вони спрямовані тільки на одне на сприй­няття материнського молока. Численні прове­дені експерименти з підслащення і підсолю­вання навколоплідної рідини показують, що дитині різноманітні смакові відчуття були небайдужі. Існують чотири основних смаки: солодке, кисле, солоне і гірке, котрі в сполученні дають усю ту гаму смакових відчуттів, якими насолоджуємося ми, дорослі. Але в дитини працює інша динаміка. Розчин цукру викликає сильний смоктальний рефлекс, а розчин солі зовсім іншу реакцію. Ці механізми забезпечують дитині дотримання строгої молочної дієти. Не випадково дорослі в момент сильного щиросердечного хвилюван­ня шукають заспокоєння в чашці солодкого чаю чи гарячого шоколаду, так вони регресують у стан дитинства.

Смакові пристрасті, на думку вчених, формуються ще з періоду внутрішньоутробного життя. Якщо під час вагітності Ви вживали часник, цибулю чи прянощі, Ви можете вживати їх і під час грудного вигодовування. Хоча молоко буде мати запах цих речовин, дитина буде з апетитом споживати те, до чого вона вже звикла.

Почуття дотику. За допомогою дотику немовлята можуть відчувати тепло, холод і біль. Це теж розвинене з часу перебування в лоні матері. Інтенсивний тілесний контакт, погладжування, носіння на руках особливо важливі на початку тому, що сприяють кращому здоровому розвитку дитини і є необхідним компонентом для розвитку органів почуттів. Вони також сприяють утворенню визначених гормонів, що впливають на ріст і розумовий розвиток дитини. Тому те, що маленька дитина проситься на руки не примха, а життєво важлива для неї необхідність.

Дитина починає досліджувати світ за допомогою рота. Тактильне відчуття в цей період життя сильніше за все виявляється на губах і язику. Пізніше дитина використовує кінчики пальців, якими вона торкається людей і предметів для їхнього відчуття і дізнавання.

Здатність мислити. Часто запитують, чи розумна дитина. Строго говорячи ні. Розум це здатність зіставляти виниклі проблеми з досвідом минулого. Немовля занадто мало жило на цьому світі, щоб мати будь-який досвід минулого. Однак у нього є здатність до навчання. Як губка, вона збирає враження, що надходять до нього від усіх органів почуттів. Мозок здорової дитини до моменту початку ходьби буквально начинений враженнями. У нас немає впевненості, що нудне дитинство веде до відставання в розвитку, але чи варто ризикувати.

Розвиток органів сприйняття. Для правильного розвитку необхідне подразнення органів почуттів. Яскраві іграшки, що рухаються перед очима дитини, пісенька, що співає мама, доти­ки, забави з дитиною, масаж, гімнастика, носіння на руках так само життєво необхідні, як і годування. Це емоційна їжа для повноцінного розвитку дитини. Але дитину не потрібно перезбуджувати. На надлишок роздратування вона реагує відверненням голови, гримасами, невдо­воленням і плачем. Якщо після тривалого спілкування і гри у дитини з'являються ці реакції, виходить, їй потрібний відпочинок і сон.


Шість станів немовляти

У дорослої людини сон складається з декількох циклів, що поділяються на два великих періоди: повільний чи спокійний сон, і парадоксальний сон, названий так тому, що цей стан не схожий на сон і на положення сплячої людини: виразна міміка, безладні рухи очей, часті пульс і подих, посилення електричної активності мозку. Це сон зі сновидіннями. Однак протягом усього періоду новонародженості людина перебуває, по суті, у перехідному стані від сну до пильнування, у стані більш-менш активної напівдрімоти. Проте, її поведінка і реакції протягом доби помітно змінюються. Якщо ми будемо знати різні стадії сну, то зможемо краще зрозуміти реакції дитини.

Глибокий спокійний сон. Дитина спить зі стиснутими кулаками без найменших очевидних рухів, але її м'язи знаходяться в тонусі. У цій фазі виробляється гормон росту.

Активний парадоксальний сон. Дитина здається збудженою, з живою мімікою, посмішками, гримасами, очі рухаються під напівприкритими віками, руки і ноги роблять дрібні рухи, дихання нерегулярне, з паузами, що можуть тривати до 15 секунд. Вам здається, що дитина от-от прокинеться.

Дрімота. Дитина знаходиться в перехідному стані напівсну. У цей момент не беріть її на руки і не розмовляйте з нею, інакше вона прокинеться.

Спокійне пробудження. Дитина спокійна, уважно дивиться навколо, мало рухається, але може «відповісти» вам, зображуючи посмішку чи міміку.

Активне пробудження. Дитина дуже напруже­на, скоріше, збуджена, рухає руками і ногами. Здається, що вона легко може прокинутися.

Збуджене пробудження. Дитина нервує, стогне, голосно плаче, і вам ніяк не вдається ЇЇ заспокоїти. У перші тижні ці фази більш часті і довші, ніби фази спокійного пробудження чи сну, потім вони потроху зменшуються і зникають до 3-го місяця. Дайте їй виспатися. Даремно привчати немовлят до визначеного режиму сну. Потрібно дати йому можливість знайти свій власний ритм. Необхідні місяці, щоб воно знай­шло необхідну рівновагу.

Не втручайтеся в цикли сну вашої дитини. По­старайтеся не плутати стан пильнування й ак­тивний парадоксальний сон, коли дитина здається збудженою, відкриває очі, чи посміхається, пхикає уві сні. Не беріть її на ру­ки, не думайте, що вона просить вас про це, їй потім важко буде заснути. Почекайте, поки вона виявить свої бажання більш чітко. Ви швидко навчитеся розрізняти ці стани.

Режим дня дитини

Режим дня — це правильний розподіл у часі і правильна взаємопослідовність в задоволенні фізіологічних потреб організму: пильнування, сну і годування, а також своєчасної зміни різних видів діяльності під час пильнування.

Правильний режим сприяє нормальному функціонуванню всього організму, оберігає нервову систему від втомлення. При народженні у дитини немає ніякого режиму сну і пильнування, вона засинає в різний час дня і ночі, різна і тривалість кожного відрізка сну.

На першому місяці виробляється добовий ритм сну і пильнування, зі 2-3 місяця денний ритм і правильна послідовність сну, году­вання і пильнування. Спочатку потрібно прослідити за ритмом, який встановлює сама дитина, а потім поступово встановити режим, зручний для дитини і для матері. Гнучкий режим це зведення кількості годувань до розумного в більш або менш певні години і при­пинення нічних годувань, як тільки дитина буде до цього готова. Таким чином, вільний режим не означає безладне годування кожні 1-2 години, як тільки дитина прокинеться або занепокоїться. Уміло складений режим з урахуванням індивідуальних особливостей дитини забезпечить бадьорий, урівноваже­ний, емоційно позитивний стан малюка.

В міру зростання режим дня ускладнюється. Враховуючи реакцію дитини на будь-яку зміну режиму, потрібно пам'ятати, що зміни треба вводити поступово, дотримуючи послідовність режимних процесів, сон, годування, пильнування.

У години, встановлені для сну, треба створювати умови, сприятливі для засинання, а в часи пильнування умови, що активізують рухову і емоційну активність дитини. Дуже корисно під час денного сну перебування на свіжому повітрі. Дитина швидко засинає, сон її стає тривалим і глибоким.

Під час пильнування необхідно різноманітити діяльність дитини. У перші місяці це чергування положень, зміна іграшок, розмова з дитиною, гра, фізичні вправи, масаж.

ГОДУВАННЯ НОВОНАРОДЖЕНОГО

Годувати «на вимогу» — значить, давати малюку їсти, коли він голодний, а не по режиму. Голод — це нове відчуття для дитини: в утробі матері його «підгодовували» постійно. Тепер же він вимушений подовгу обходитися без їжі. Його системі травлення ще важко справитися з великою кількістю їжі, що надходить через довгі інтервали. Тому на перших порах основне правило — годувати потроху і часто. Якщо Ви будете примушувати малюка чекати годування, після того, як він сам попросив, ні до чого хорошого це не приведе — він так настраждається, що не буде смоктати і його довго доведеться заспокоювати. Відгукуючись на прохання малюка, Ви не балуєте його. У перші тижні він прокидається і плаче, тому що зголоднів. У міру зміцнення системи травлення і зростання шлунка збільшуються інтервали між годуваннями і кількість їжі.

Вимагати їжу малюк буде, як тільки відчує голод. Спочатку ці вимоги будуть вельми частими. У новонароджених немає чіткого «розкладу». На 3—4-й день годувати доведеться кожні 2-3 години, в денний час разів вісім, не вважаю­чи коротких вечірніх годувань. Вночі, напевно, треба буде годувати разів 2-3, тому що немовлята до шеститижневого віку рідко сплять більше 5-ти годин підряд. Діти, яких годують грудьми, зазвичай вимагають їжу частіше, ніж ті, що на штучному годуванні, оскільки грудне молоко засвоюється легше і швидше, ніж молочна суміш. Через три місяці малюк, швидше за все, вже зможе пристосуватися до режиму годування з інтервалами в 3,5-4 години: п'ять разів вдень і 1-2 рази протягом ночі. Якщо Ви годуєте молочною сумішшю, можливо, вдасться перейти на цей режим трохи раніше.

ДОГЛЯД ЗА ПУПКОВОЮ РАНОЮ

Пупок. Після пологів пуповину перерізають в 2-3 см від живота дитини. Частину пуповини, що залишилася, потрібно кілька разів у день рівномірно обробляти густим розчином марганцівки чи зеленкою, сушити. Важливо ре­тельно обробити зріз пуповини, а також усю довжину пуповини аж до пупочного кілечка. Його обробляти не потрібно. Інакше на животику в дитини будуть ранки і буде сильно лущиться шкірочка. Через кілька днів після народження, частіше на 4-5 день, пуповина відпадає сама. Після цього залишається ще нетривала пупочна ранка, яку потрібно кілька разів у день ретельно промивати 3%-ним розчином перекису водню. Зручно з піпетки капнути пару крапель у пуночок, а потім стерильним ватяним тампоном ретельно вимити пупочне кілечко. Раз у день після обробки перекисом рекомендується обробити пупок зеленкою. Бажано це робити після купання дитини. Поки є культя пуповини, дитину не купають, а коли пуповина відпала і зажила пупкова рана, дитину можна купати вже без всяких обмежень. Пупок не важко містити в чистоті, і тоді він затягнеться швидко й акуратно. Багато батьків турбуються, що може утворитися пупочная грижа. Потрібно дати трохи підрости маляті, коли жировий прошарок збільшиться, пупок перестане випинатися. Гарною профілактикою пупочной грижі є заняття гімнастикою для зміцнення м'язів живота.

ПЕЛИНАННЯ

1.                Вільне, щоб не затруднювало дихання.

2.                Пеленки мають бути натуральними, байкові, синтетичні НЕ МОЖНА.

3.                Розпашонки з поверхневими швами.

4.                Одяг прати, виварювати, прогладжувати.

5.                Після сечовиділення висушувати і надягати НЕ МОЖНА.

ПРАВИЛА ДОГЛЯДУ ЗА НЕДОНОШЕНИМИ

Недоношені потребують особливого догляду. 1. Палата для недоношених дітей: температура – 23- 26°С, бажано помістити в кювет (постійна температура та вологість підтримується). При необхідності подається кисень. Обов’язково дотримання правил асептики та антисептики. 2. Щодня дітям протирають шкіру стерильною серветкою, змоченою кипяченою водою, туалет носа. Обробляють шкіру в складах стерильною рослинною олією.

3. Купання, прогулянки, дотримування режиму дня.

Погода

Голосування

Яку оцінку Ви поставити за проведення осіннього балу

Online

На даний момент 5 гостей на сайті