АНАЛІЗ УРОКУ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

Інструментом, який дозволяє судити про якість і ефективність уроку, є його педагогічний аналіз. В залежності від мети відвідування аналіз  може бути  комплексним або аспектним. Аналіз уроку виробничого навчання повинен бути спрямований на вдосконалення навчально-виробничого процесу, виконання заходів щодо поліпшення якості підготовки кваліфікованих робітників, надання методичної допомоги майстрам  виробничого навчання, в тому числі  молодим фахівцям, надання  допомоги або  підтримки у творчих пошуках більш досвідченим майстрам виробничого навчання, виявлення, узагальнення і пропаганда позитивного педагогічного досвіду. Головну увагу варто звернути на недоліки  уроку виробничого навчання (в/н), указати заходи щодо їх усунення.

Комплексний аналіз – це поєднання оцінки організації і методики проведення уроку, а також аналіз та оцінка якості знань, умінь і навичок учнів, які вони набули на уроці.

  Якість знань, умінь і навичок учнів – результат діяльності майстра в/н. Найкращий спосіб оцінити урок – перевірити  знання уміння і навички учнів. Тому комплексність аналізу уроку потребує єдності оцінки навчальної діяльності майстра та учнів. У даному випадку, найбільш доцільною є схема комплексного  (загального) аналізу уроку, яка  побудована у відповідності з основними структурними елементами  уроку.

  Комплексний  аналіз повинен показати результативність уроку виконання наміченого плану, досягнення мети, раціональне використання навчального часу, освітній і виховний ефект уроку і визначити те цінне в роботі педагога, що повинно стати об'єктом ретельного вивчення та розповсюдження, а також ті питання, над якими необхідно працювати.

  Аспектний аналіз уроку охоплює окремі його сторони, наприклад: прийоми активізації учнів, методику і організацію використання на уроці інформаційно-методичного інструментарію для забезпечення якості професійної підготовки, методику проведення вступного та поточного інструктажу; методику проведення поточного інструктажу тощо. Орієнтовну схему  комплексного аналізу уроку виробничого навчання подано на рис. 1.

Рис.1 – Орієнтовна схема комплексного аналізу уроку виробничого навчання.

 1.Загальні умови проведення уроку в/н.

Під час проведення організаційної частини уроку звер­нути увагу на:

  своєчасність початку уроку;

  присутність учнів на уроці, їх зовнішній вигляд, зібраність, 

   готовність до уроку;

  зовнішній вигляд майстра, його зібраність, форму ві­тання;

  перевірку зовнішнього вигляду учнів майстром в/н;

  санітарно-гігієнічний стан майстерні, робочих місць майстра та учнів;

  наявність необхідного обладнання, інструменту,їх стан.

2. Зміст і методика проведення вступного інструктажу.

На вступному інструктажі необхідно спостерігати за:

  • доведенням до учнів змісту теми уроку, завдання і органі­зацію вивчення теми програми (якщо розпочинається вивчення нової теми);
  • правильністю визначення мети уроку та  завдань для учнів;
  • визначенням змісту вступного інструктажу, його відповідністю меті  і завданням уроку;
  • доцільністю вибраної структури вступного інструктажу і раціональністю використання часу на його проведення;
  • ефективністю методів, що застосовуються при веденні вступ­ного інструктажу;
  • ефективністю практичного показу прийомів і способів виконання навчально-виробничих завдань майстром в\н;
  •  використанням теоретичних знань, умінь і навичок, здобутих на уроках професійно-теоретичної підготовки (підготовка учнів до сприймання змісту вступ­ного інструктажу та з’ясування  того, на­скільки зміст знань відповідає завданням інструктажу і уроку в цілому);
  • логічністю і доступністю вступного інструктажу, культурою мови майстра;
  • ознайомленням майстра з кра­щими методами праці, ефективними трудовими прийомами;
  •  навчанням учнів правилам контролю і само­контролю, охороні праці, безпеки життєдіяльності та техніки безпеки;
  •  методикою закріплення матеріалу вступного інструктажу;
  •  ступінню засвоєння учнями матеріалу вступного інструктажу;
  • видачею учням навчально-виробничих завдань (чи повідомляються норми часу, як розставляє майстер учнів по робочих місцях).

3. Поточне інструктування учнів майстром.

Під час виконання учнями навчально-виробничих завдань необхідно звернути увагу на:

  1. стан робочих місць учнів (забезпеченість інструмен­тами, інвентарем, пристроями, матеріалами, дидактичними засобами), справність обладнання та інструменту;
  2. організованість початку виконання вправ (виробничих завдань);
  3. своєчасність надання майстром допомоги учням;

 відповідність навчально-виробничих робіт цілям і завданням заняття;

 якість виконання робіт учнями, став­лення їх до роботи, організацію контролю, самоконтролю  і взаємоконт­ролю;

  1. методи поточного інструктажу, їх раціональність;
  2. охоплення учнів поточним інструктуванням;
  3. рівень самостійності учнів під час виконання навчаль­но-виробничих завдань, правильність використання прийомів і способів робіт, самоконтроль;
  4. забезпеченість на уроці умов безпечної праці;
  5. дотри­мання учнями правил охорони праці, безпеки життєдіяльності, техніки безпеки, санітарної, пожеж­ної безпеки;
  6. наявність технічної та інструктивно-технологічної документації, її кіль­кість, якість і ступінь використання учнями;
  7. послідовність приймання навчально-виробничих робіт в учнів;
  8. наявність і використання критері­їв оцінки робіт та об'єктивність оцінки.

4. Зміст, організація і методика проведення заключного інструктажу.

Під час проведення заключного інструктажу з'ясувати:

  • повідомлення учнів про досягнення мети уроку;
  • підведення підсумків і аналіз виконання уч­нями навчально-виробничих завдань, аналіз типових помилок і характерних недоліків та  їх причин, пояснення способів запобігання та усунення недоліків;
  • повідомлення учням оцінки за виконані завдання;
  • зміст домашнього завдання, методику його підго­товки;
  • витрати часу на заключний інструктаж,  доціль­ність.

На замітку майстру в/н

Схема загального аналізу уроку виробничого навчання

1. Забезпечення уроку:

- наявність дидактичного забезпечення та його відповідність темі та зада­чам уроку;

- наявність матеріально - технічного забезпечення та його відповідність те­мі та задачам уроку;

- організація робочих місць учнів та їх відповідність програмі і правилам безпеки праці.

2. Характеристика ходу уроку:

- наявність плану уроку та його відповідність навчальній програмі курсу;

- правильність визначення та формулювання мети і задач уроку;

- методи і форми проведення вступного інструктажу, доцільність їх вибору та ефективність;

- правильність і раціональність використання і матеріально — технічного за­безпечення майстром і учнями;

- логічність, доступність і посильність викладання нової навчальної інформації;

- методи показу нових трудових прийомів та операцій трудової діяльності, їх ефективність;

- методика відображення на уроці новинок техніки, технології, передового досвіду;

- рівень активності учнів у процесі всього уроку, самостійність і усвідомленість їх дій;

- методика стимулювання пошукової діяльності учнів, її ефективність;

- відповідність практичних завдань темі та цілям уроку;

- показники якості роботи кожного учня та всієї групи;

- форми і методи проведення поточного інструктажу, доцільність їх вибору та ефективність;

-    зміст цільових обходів, їх педагогічна значимість;

-  наявність навчально-інструктивної , технічної документації та вміння учнів нею користуватися;

- методика проведення заключного інструктажу, її ефективність;

- методика видачі домашнього завдання.

3. Загальні висновки:

- правильність вибору типу, виду, структури уроку;

- в якій мірі реалізована мета уроку;

- що нового було на уроці для розповсюдження у педагогічній практиці;

- які недоліки уроку, їх причини;

- рекомендації майстру виробничого навчання.

Зразок оформлення педагогічного аналізу уроку

Дата____________ група №______ кількість учнів________

Професія___________________________________________

Майстер __________________ розряд/категорія __________ стаж________

Тема уроку_________________________________________ __________________________________________________

Мета уроку_________________________________________

Тип уроку_________________ вид уроку________________

Мета відвідування___________________________________

КМЗ уроку_________________________________________

 

Основні етапи уроку та їх ефективність

Хід уроку, дії майстра

Дії учнів

   
   

Висновки__________________________________________

Пропозиції:_________________________________________

З аналізом ознайомлений майстер (П.І.П.)______________         підпис___________

 На допомогу майстру в/н

Алгоритм проведення вступного інструктажу:

-   повідомлення теми і мети уроку;

-   цільова установка;

-   перевірка знань, умінь і навичок за матеріалами уроків, взаємопов’язаних з метою уроку і необхідних для його проведення;

-   пояснення характеру і призначення запланованої на уроці роботи;

-   пояснення нової  навчальної інформації;

-   демонстрація нових операцій і прийомів трудової діяльності;

-   ознайомлення учнів з матеріалами, інструментами і приладами, які вперше будуть застосовуватися на уроці та з правилами техніки безпеки при роботі з ними;

-   розбір інструкційної та інструкційно-технологічної документації;

-   пояснення та показ способів раціональної організації робочих місць учнів при виконанні завдань;

-   розглядання типових помилок та способів їх попередження;

-   опитування учнів та пробне виконання ними нових прийомів роботи з метою перевірки доступності і посильності нової інформації;

-   відповідь на запитання учнів;

-   видача завдань для самостійної роботи учнів, критеріїв оцінювання.

Рекомендації проведення показу трудових прийомів

Діяльність майстра

Діяльність учнів

1

Пояснити призначення умінь, що їх формують

Сприймання значущості процесу професійної діяльності

2

Показати весь трудовий процес у нормальному темпі

Спостереження, цілісне сприймання трудового процесу

3

Виділити операції, прийоми та основні дії в трудовому процесі

Аналіз складу та структури трудової діяльності

4

Показати окремі операції, прийоми та пояснити способи їх виконання за інструкційною карткою

Освоєння способів виконання кожної операції, прийомів роботи згідно з інструкційною картою

5

Сформувати питання для аналізу інструкційної карти

Відповіді на питання

6

Показати весь трудовий процес в сповільненому темпі

Повільне сприйняття

7

Запропонувати декільком учням відтворити показані операції

Спостереження, усвідомлений аналіз

8

Проаналізувати помилки учнів

Аналіз прийомів роботи

9

Повторити весь трудовий процес в нормальному темпі

Уявне відтворення всього трудового процесу

Типові недоліки проведення вступного інструктажу

-   неправильно визначена структура інструктажу;

-   матеріал інструктажу не ув’язнений з матеріалом загально-технічних та спеціальних дисциплін та попередніх уроків виробничого навчання;

-   дублювання начального матеріалу спеціальних предметів;

-   не проводиться або проводиться методично та технічно неправильно показ трудових прийомів, дій, рухів та пояснення технологічного процесу в цілому;

-   не використовується або використовується методично неправильно навчально-інструкційна та технологічна

 документація;

-   не використовується або використовується педагогічно і технічно неправильно наочні приладдя, технічні засоби навчання;

-   не використовуються або недостатньо використовуються новинки техніки, технології, передового досвіду;

-   не проводиться або проводиться тільки шляхом усного опитування перевірка доступності і посильності нового навчального матеріалу;

-   не демонструється раціональна організація робочих місць під час виконання трудової діяльності;

-   не проводиться відповідь на запитання учнів.

-  не проводиться розподіл учнів по робочим місцям;

-   не ознайомлено учнів з критеріями оцінювання їх практичної діяльності.

Зразок схеми аналізу вступного інструктажу уроку виробничого навчання

№ п/п

Найменування вимог

Оцінка

реалізації  вимог

Примітка

1

Своєчасний і організований початок роботи; активність і дисциплінованість учнів

   

2

Організованість майстра, його педагогічний такт і вміння тримати себе з учнями

   

3

Правильність постановки мети заняття

   

4

Правильність відбору матеріалу для вступного інструктажу

   

5

Правильність розподілу часу на вступний інструктаж

   

6

Методика й ефективність усного опитування учнів

   

7

Правильність методики пояснення і показу прийомів роботи

   

8

Методика закріплення вступного інструктажу

   

9

Використання технічної та технологічної документації

   

10

Методика та засоби підвищення активності учнів

   

11

Показ передових прийомів роботи та обладнання

   

12

Нагадування правил самоконтро-лю й безпеки праці

   

13

Встановлення норм часу та вимог до якості роботи учнів

   

14

Організація робочих місць учнів та їх санітарно-гігієнічного стану.

   

Всього: ______; Вимагається 28 ;  %якості уроку___________

       Для того, щоб зробити висновок про якість відвідуваного уроку, використовуючи методику системного підходу до аналізу уроку, треба застосувати коефіцієнт для оцінювання реалізації кожної вимоги до уроку:

«0»- вимога не виконана

«1» - вимога виконана частково;

«3» - вимога виконана повністю.

СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ

Відвідав урок _______________________________________ викладача _____________________ в групі №______

авдиторія №______“______”____________20___ року.

Тема__________________________________________________________________________________________________________ Мета__________________________________________________________________________________________________________

Мета відвідування_____________________________________

_______________________________________________________

  1. Тип уроку:

урок засвоєння умінь і навичок, урок застосування умінь і навичок, урок узагальнення і систематизації знань, урок контролю і перевірки знань, комбінований, нестандартний урок.

2.Структура уроку:

відповідність етапів уроку його типу і меті, взаємозв’язок етапів, раціональний розподіл часу на всіх етапах, оптимальність педагогічного керівництва уроком і динамікою кожного етапу.

3.Дисципліна на уроці: зразкова, добра, задовільна, погана, дуже погана.

4.Педагогічний такт учителя __________________________

_______________________________________________________

5.Наявність робочих документів учителя: _______________

_______________________________________________________

 календарний план _____________________________________

 поурочний план ______________________________________

6. Міжпредметні зв’язки:          

здійснювались, не здійснювались, здійснювалися формально.

7.Диференційний та індивідуальний  підхід до учня:

здійснювався, не здійснювався, здійснювався формально.

8.Робота по проблемі:

здійснювалась, не здійснювалась, здійснювалася формально.

9.Робота по пройденому матеріалу:

 а)  метод:  опитування біля дошки, з місця, комбінований, ущільнений;

 б) форма опитування:                індивідуальна, групова, фронтальна письмово;

 в) формулювання питання:       ясно і чітко, достатньо і чітко, не чітко;

 г) опитано _________ чол.        Виставлено оцінок__________

д) правильність оцінок:  правильно, завищено, занижено, вмотивовані, не вмотивовані.

10.Вивчення нового матеріалу:         

а) науковий рівень:високий, задовільний, низький;

б) забезпечення єдності навчання і виховання, зв’язок з практикою: високий, задовільний, низький, відсутній;

 в) доступність складання: повна, обмежена, важка;

 г) послідовність і логічність висновку:   послідовна, чітка, слабка, не чітка, не послідовна;

 д) культура мови вивчення:  чиста, лаконічна, дохідлива, не дохідлива;

 є) робота з підручником:      здійснювалась, не здійснювалась;

11.Забезпечення зворотного зв’язку (закріплення):

 а) метод:  безперервний зв’язок, опитування після пояснення, приклади, розшифрування задач, письмове опитування;

б) засвоєння матеріалу учнями:    відмінне, добре, задовільне, слабке;      

в) організація самостійної роботи на уроці:    здійснювалась, не здійснювалась;

12.Наочність: кінофільм, звукозаписи, плакати, моделі, репродукції.

13.Інтерес учнів до уроку:  високий, задовільний, низький.

14.Повторення пройденого матеріалу:

а) тематичне: здійснювалось, не здійснювалось;       

б) систематичне:              здійснювалось, не здійснювалось;

в) фронтальне:                 здійснювалось, не здійснювалось;

  1. 15.Раціональність домашнього завдання:

 задано, вчасно не задано, пояснено, посильне, не посильне, з елементами творчості, повторення, чи враховувались індивідуальні особливості.

16.Досягнення мети уроку:

 мета досягнута повністю,часткового, не досягнута.

ВИСНОВКИ:________________________________________________________________________________________________

ПРОПОЗИЦІЇ:________________________________________

Схема аналізу уроку іноземної мови

  1. Мета уроку визначена (чітко, конкретно, дидактично правильно, недостатньо чітко, не конкретно, дидактично виправдано).
  2. Види (етапи) мовної діяльності (взаємопов'язані, недостатньо логічно послідовно, не послі­довно, обумовлені темою і метою уроку, не обумовлені змістом уроку та поставленим дидактичним завданням).
  3. Використані методи роботи (ефективні, малоефективні, неефективні, передбачають ознайомлюючий, стандартний, варіантний, комбінований характер мовної діяльності школярів).
  4. 4.Прийоми (вступу, активізації, практичного застосування фонетичного, лексичного, граматичного матеріалу, різноманітні, доцільні, стимулюючі активну пізнавальну мовну діяльність учнів, одноманітні, доцільні, не стимулюючі).
  5. 5.Викладач застосував (хорові, парні, індивідуальні, комбіновані форми роботи, які сприяли, не сприяли формуванню мовних умінь і навичок)
  6. Використання аудіовізуальних способів навчання (магнітофон, програвач, діафільми, епідіаскоп, кінофільм, таблиці, картини і т.д.).
  7. Зворотний зв'язок (достатній, достатній частково, незадовільний).
  8. Темп уроку (високий, уповільнений). Мовною практикою охоплені (всі учні, більша частина, менша, окремі учні).
  9. Мовна діяльність учня (повністю, частково) спрямована на (формування, активізацію, автоматизацію) умінь та навичок (вимови, аудіювання, діалогічного мовлення, монологічного, читання) (відповідає, частково відповідає, не відповідає визначеній меті уроку).
  10. Мовлення учнів має (рецептивний, репродук­тивний, умовно-продуктивний, продуктивний харак­тер), комунікативне (повністю, частково) обумовле­не, необумовлене.
  11. Учні оперують (фонетичним, лексичним, граматичним) матеріалом на рівні (слова, речення, репліки, зв'язного висловлювання) з використанням (без використання) навчальної опори (логічних: аналогій, алгоритмів, схем, таблиць; зорових, складових і слухозорових: картин, ілюстрацій, озвучень картини та діафільмів і т.д.).
  12. Учні проявили (стійкі, слабкі, незадовільні) уміння і навички під час оперування лексичними одиницями, граматичними структурами в (алогічних, відмінних) ситуаціях усного спілку­вання, читання (про себе, вголос, синтетичного, аналітичного).
  13. Типовими недоліками в мовній підготовці учнів є (недосконала вимова, відсутність фонематичного слуху, мовної інтуїції, обмежений лексичний запас, незнання або недостатнє усві­домлення граматичних структур, недостатні навички самостійного мовлення без використання навчальних опор, невміння користуватися стимулюючими до розмови репліками, уповільнена мовна реакція і т.д.)
  14. Інтерес учнів до вивчення іноземної мови (великий, значний, незначний, відсутній).
  15. Урок проведений на високому, невисокому, незадовільному (науковому рівні); методично: грамотно, недостатньо грамотно, незадовільно).

Викладачу потрібно: дотримуватись вимог програми;

• ознайомитись із рекомендаціями інструктивно-методичних матеріалів і методичних посібників із питань;

• вивчити досвід розв'язання таких методичних проблем у практиці роботи вчителів;

• звернути увагу на підготовку учнів до уроку, наявність у них підручників, словників, зошитів, організацію гуртових і парних видів роботи, чіткість і лаконічність формування завдань учням, естетичний вигляд наочних посібників та ін.;

• відвідати уроки  досвідчених вчителів у групах;

• поглиблено самостійно вивчити тему (проблему).

Самоаналіз уроку

Самоаналіз завжди пов’язаний з осмисленням власної праці. Не випадково В.А. Сухомлинський писав про те, що «сильним, досвідченим стає педагог, що вміє аналізувати свою працю.  У самій основі педагогічна праця – справжня творча праця – стоїть близько до наукового дослідження. Ця близькість, спорідненість полягає насамперед в аналізі фактів і необхідності передбачати. Учитель, що вміє проникати подумки в сутність фактів, у причинно-наслідкові зв’язки між ними, запобігає багатьом труднощам і невдачам.»

В основі творчої праці, таким чином, лежить насамперед уміння аналізувати свою педагогічну діяльність на уроці.

Самоаналіз уроку, як один з інструментів самовдосконалення вчителя, формування й розвитку його професійних якостей дає можливість:

-  Формувати й розвивати творчу свідомість, що виявляється в умінні сформувати й поставити мету своєї діяльності й діяльності учнів;

-  Розвити вміння встановлювати зв’язки між умовами своєї педагогічної діяльності й засобами досягнення педагогічних цілей;

-  Формувати вміння чітко планувати й передбачити результати своєї педагогічної праці;

-  Сформувати педагогічну свідомість учителя, коли він поступово починає бачити, розуміти необхідний і істотний зв’язок між способом його дій і кінцевим результатом уроку.

Від уміння аналізувати власний урок, конкретні педагогічні ситуації, що виникають на ньому, результати педагогічних впливів на учня, результати своєї праці багато в чому залежить уміння вчителя спланувати, організувати, проконтролювати свою педагогічну діяльність. Від самоаналізу уроку багато в чому залежить педагогічна майстерність вчителя, продуктивність його педагогічної праці.

Було б наївно вважати, що вчителювання у своїй основній масі саме має методику системного самоаналізу уроку. Цього треба навчати наполегливо й систематично. І першими вчителями мають стати керівники шкіл, що опанували методику системного аналізу уроку.

Методика системного самоаналізу уроку у своїй основі мало чим відрізняється від методики системного підходу до аналізу уроку керівником школи, проте має певну специфіку, пов’язану із суб’єктом аналізу – учителем.

Приклад аналізу уроку:

Характеристика класу. Насамперед, тут розглядається структура особистісних взаємин: лідери, «улюбленці»; коло бажаного спілкування кожного учня, наявність угрупувань, їх склад; взаємодія структур особистих взаємин і організаційної структури класу.

Потім необхідно охарактеризувати вади біологічного розвитку учнів: дефекти зору, слуху; соматична ослабленість; особливості вищої нервової діяльності (надмірна загальмованість або збудливість); патологічні відхилення.

Після цього варто охарактеризувати вади психічного розвитку: слабкий розвиток інтелектуальної сфери тих чи інших членів учнівського колективу; слабкий розвиток інтелектуальної сфери тих чи інших членів учнівського колективу; слабкий розвиток вольової сфери окремих учнів; слабкий розвиток емоційної сфери особистості. Далі йде характеристика розвитку психічних властивостей: відсутність пізнавального інтересу, потреби в знаннях, установки на навчання; вади у ставленні особистості до себе, учителя, родини, колективу.

Після цього можна перейти до аналізу недоліків підготовленості учнів класу: прогалини у фактичних знаннях і вміннях; проблеми в навичках навчальної праці; дефекти у звичках і культурної поведінки.

Потім розглядаються вади дидактичних і виховних впливів школи, після чого вади впливу родини, однолітків, позашкільного середовища.

Звичайно, зовсім необов’язково при кожному самоаналізі уроку давати так докладну характеристику класу, у якому він проводився. Однак самоаналіз уроку вчителем відрізняється від його аналізу керівником тим, що він зорієнтований не лише на конкретний клас, але й на конкретних учнів.

Потім аналізуються зовнішні зв’язки уроку: установлюється місце й роль даного уроку в досліджуваній темі; характер зв’язку уроку з попередніми й наступними уроками.

Характеристика триєдиної мети з опорою на характеристику класу, чого треба домогтися у знаннях, уміннях і навичках, виходячи зі специфіки учнівського колективу; яким має бути виховний вплив на учнів; які якості розпочати, продовжувати, закінчити розвивати.

Характеристика задуму уроку (план): що собою являє зміст навчального матеріалу; як будуть його засвоювати учні, тобто якими є методи навчання і форми організації пізнавальної діяльності; яку частину матеріалу вони можуть засвоїти самі; яка частина матеріалу вимагає при засвоєнні допомоги вчителя; що необхідно запам’ятати, а що використовувати лише для ілюстрації; що з раніше вивченого необхідно повторити й на що обіпертися при осяганні нового; як закріпити новий матеріал; що буде цікавим і легким, а що складним; яким чином будуть досягнуті на уроці виховні і розвивальні аспекти.

Як був побудований урок, виходячи з його задуму? Морфологічний аспект самоаналізу: характеристики навчально-виховних моментів і їх навчально-виховних завдань; об’єднання навчально-виховних моментів в етапи; їх виділення, які найбільш позитивно або негативно вплинули на хід уроку, на формування кінцевого результату.

Структурний аспект самоаналізу: докладний аналіз мікроструктури тих навчально-виховних моментів, які на думку вчителя, найбільш сильно позитивно або негативно вплинули на формування кінцевого результату уроку; аналіз відповідності в рамках цих навчально-виховних моментів (доказ оптимального вибору); аналіз здійснюється через всі три аспекти навчально-виховних завдань.

Функціональний аспект аналізу: на основі встановлених способів взаємодії змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності визначається механізм формування кінцевого результату уроку; визначається, наскільки структура відповідала триєдиній меті, задуму уроку, можливостям класного колективу; усвідомлюється, яким чином здійснення моделі уроку, дії вчителя й учнів вплинули на характер кінцевого результату уроку (виділяються найбільш удалі й невдалі моменти в діяльності вчителя та учнів); аналізується відповідність стилю взаємин учителя й учнів успішному формуванню кінцевого результату уроку.

Аспект оцінювання кінцевого результату: оцінка якості знань, умінь і навичок, отриманих учнями на уроці, визначення розвитку між триєдиною метою уроку і кінцевим результатом уроку; порівняння причин цього розриву; оцінка досягнення виховного й розвивального аспекту уроку триєдиної мети, висновки й самооцінка уроку.

Системний підхід до самоаналізу уроку формує його системне бачення у вчителя й допомагає йому краще осмислити власну роботу.

Самоаналіз уроку

Ефективність будь-якого уроку вчитель може визначити самостійно. Зробивши самоаналіз за блоками, кожен з яких характеризується дев’ятьма показниками. Показники кожного блоку відповідають різним направленням мети уроку, починаючи з підготовки вчителя до уроку та закінчуючи успіхами в досягненні поставленої мети.

Під час самоаналізу вчитель заповнює комірки таблиці, виставляючи оцінку кожному пункту блоку за наступними показниками:

1 – 0,8 – високий рівень;

від 0,8-0,7 – достатньо високий рівень;

від 0,7-0,6 – середній рівень;

від 0,6-0,5 – низький рівень;

нижче 0,5 – критичний.

Та вираховує ефективність за формулою: Ефективність уроку = сума балів

Показники блоків

Блоки

1

1

2

3

4

5

6

2

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

 

 

 

 

БЛОК №1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

  1. Короткочасність організаційного моменту. Швидке включення всіх учнів у діловий ритм, повна готовність класу й устаткування до уроку.
  2. Чи початий урок зі стимулюючого введення (створення емоційного і ділового настрою, залучення уваги учнів і забезпечення необхідної мотивації)?
  3. Чи повідомлена тема уроку, чи підводяться учні до самостійного визначення її, спираючись на їхній життєвий досвід і вже наявні знання?
  4. Чи ставиться перед учнями мета уроку, чи дається установка перед виконанням завдань, чи акцентується увага учнів на підготовці і розкритті алгоритму теми, чи завершені етапи уроку?
  5. Чи мають місце логічні переходи від одного етапу уроку до іншого; чи визначається значимість етапів уроку у формуванні знань, умінь учнів з урахуванням поставлених цілей?
  6. Чи дозволила система пропонованих запитань, завдань виявити типові прогалини в знаннях учнів і оперативно усунути їх? Наскільки якісно засвоїли учні алгоритм теми?
  7. Чи підведений підсумок уроку; чи змогли учні виділити головне в темпі, її алгоритм і значення в системі знань учнів?
  8. Чи виконували психолого-гігієнічні вимоги, вимоги техніки безпеки?
  9. Чи раціонально використаний час уроку, чи виконаний намічений план, наскільки обґрунтовані відступи від плану?

 

БЛОК №2. ДИДАКТИЧНА І МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ (ЧАСТИНА 1)

  1. Чи формулюються поняття на простому і частково відомому матеріалі, чи використовується при цьому наочність (таблиці, схеми, ілюстрації, моделі), чи проводяться досліди?
  2. Чи спонукають ся учні до навчальної активності (не менше двох методів активного навчання)? Чи проводиться словникова робота з метою усвідомлення учнями навчального матеріалу?
  3. Чи ставиться перед учнями навчальна проблема, чи дається установка слухати, виконувати дії на розуміння і запам’ятовування?
  4. Чи розвивається в учнів уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки, виділяти алгоритм теми (у практичних завданнях і діях учнів)?
  5. Чи мали місце самостійні творчі роботи, чи створюються в процесі навчання проблемні й нестандартні ситуації?
  6. Чи розроблені види перевірки контролю знань учнів (не менше двох раціональних методів); чи здійснюється зворотний зв’язок, його ефективність?
  7. Чи забезпечено під час перевірки знань учнів відтворення ними основних ознак досліджуваного матеріалу, понять, зв’язків; наскільки якісно засвоїли учні раніше вивчений і новий матеріал?
  8. Чи використовувалося диференційоване навчання, наскільки адресно й ефективно воно було (проводиться звичайно під час індивідуальної перевірки знань, самостійної роботи; враховується обсяг і складність завдань)?
  9. Чи вимагається від учнів повні відповіді; рівень їх монологічної мови?

 

БЛОК №3. ДИДАКТИЧНА І МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ (ЧАСТИНА 2)

  1. Чи були взаємопов’язаними на уроці словесно-наочно-практичні способи діяльності учнів з різними формами мислення?
  2. Чи створювалися проблемні ситуації шляхом реалізації знань і чи реалізувалися вони шляхом проблемного пояснення; розв’язання разом з учителем; самостійного вирішення проблеми при керівній ролі вчителя; самостійно?
  3. Чи обрані методи навчання і способи керування навчальною діяльністю підкорені цілям і завданням уроку і чи відповідають рівню навченості учнів?
  4. Чи навчальна діяльність на уроці різноманітна (не менш двох-трьох раціональних видів: індивідуальна, фронтальна, групова, сполучення фронтальної з груповою, індивідуальна з фронтальною, робота в парах)?
  5. Чи спонукає учитель учнів до самоперевірки, самоаналізу і само реакції, чи організовує взаємоперевірку, учить умінню давати об’єктивну самооцінку й оцінку знань товаришів, учить обґрунтовувати?
  6. Чи тон ведення уроку доброзичливий, упевнений; чи простежується чіткість, діловитість, організованість?
  7. Чи коректно й об’єктивно учитель підходить до оцінки діяльності учнів, чи тактовно відзначає слабкі місця, недосконалості у відповідях, прикладах, пропозиціях і діях?
  8. Чи проводиться поточний контроль на повній довірі, чи учитель не втручається на кожному кроці в роботу учнів, а лише при необхідності і дає поради, рекомендує, проводить індивідуальну роботу?
  9. Чи сформовані знання з навчального предмета, уміння опановувати алгоритмом теми і застосовувати отримані знання в самостійних творчих завданнях? Наскільки якісно?

БЛОК №4. ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО УРОКУ

  1. Чи визнає вчитель місце уроку в системі інших уроків тематичного плану?
  2. Чи є визначальним у плані ціле покладання і мотивація навчання (навчальні, розвиваючі і виховуючи цілі уроку)?
  3. Чи намічені шляхи реалізації освітніх, розвиваючих і виховуючих завдань?
  4. Чи мали місце в плануванні інноваційні методи, прийоми роботи, диференціація в навчанні?
  5. Чи враховані обсяг навчального матеріалу і складність інформації з віковими особливостями і навчальними можливостями учнів класу?
  6. Чи планується на уроці використання наочності (ТЗН, таблиць, опорних схем, ілюстрацій, моделей, демонстрація дослідів)? Чи використовувався зворотний зв’язок?
  7. Чи сприяє структура уроку, сплановані запитання, завдання, практична діяльність учнів їх пізнавальній активності, самостійності, розвитку творчих здібностей і умінню користуватися алгоритмом теми?
  8. Чи в системі планується повторення раніше вивченого матеріалу, чи мають місце зв’язок раніше вивченого матеріалу з новим?
  9. Чи обґрунтовується обсяг і складність домашнього завдання, чи враховуються навчальні можливості класу й окремих учнів, чи підготовлені учні до результативного виконання домашнього завдання?

 

БЛОК №5. ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТ І УЧНІВ

  1. Наскільки активні й працездатні учні на уроці?
  2. Наскільки сформульовані вміння учнів організувати свою діяльність на робочому місці в часі відповідно до заданих цілей і завдань уроку?
  3. Наскільки учні мобілізували себе на сприйняття і переробку інформації? Який рівень організованості й активності в навчальній діяльності?
  4. Наскільки самостійно й ефективно учні змогли застосувати отримані раніше знання в оформленні нових понять, зв’язків, відносин?
  5. Наскільки учні вміють планувати, організовувати, встановлювати зв’язки, узагальнювати, робити висновки, виділити головне, володіти монологічною мовою?
  6. Чи учні вміють розпізнати і виділити новий зміст; застосовувати нові знання до пояснення явищ, зв’язку між ними, законів, правопису; чи вміють використовувати ці знання в практичних завданнях?
  7. Чи вміють учні здійснювати перевірку, самоперевірку, взаємоперевірку, давати самооцінку й об’єктивну оцінку знань товаришів; чи вміють обґрунтовувати оцінку?
  8. Як уміють учні здійснювати самоконтроль, самоаналіз і самореакція?
  9. Чи коректні, комунікабельні учні? Наскільки вони вміють працювати фронтально, індивідуально й у групах?

 

БЛОК №6. ПІДСУМОК УРОКУ І ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Наскільки міцно учні засвоїли алгоритм теми і вміють застосовувати його в завданнях, практичних, самостійних і творчих роботах?
  2. Чи відзначена значимість теми уроку у формуванні системи знань учнів?
  3. Чи дана характеристика роботи класу (показана успішність оволодіння змістом уроку, розкриті недоліки)?
  4. Чи вміє вчитель охопити типове в успішності засвоєння і виділенні недоліків; врахувати реальні можливості класу?
  5. Чи мало місце на уроці формування позитивних соціально-значимих якостей особистості відповідно до цілей і завдань уроку, акцентоване під час підведення підсумку?
  6. Чи мала місце корекція обсягу і змісту домашнього завдання, його диференціація з урахуванням навчальних можливостей класу й окремих учнів?
  7. Чи дана чітка інструкція і методичні поради щодо виконання домашнього завдання, чи залучалися знання й уміння учнів?
  8. Чи проводилася робота з інструктування щодо домашнього завдання в рамках часу уроку?
  9. Чи записані на дошці й у щоденниках параграф, номери задач і завдань, розділи тем, сторінки, чи задані завдання на повторювання матеріалу, творчі завдання?

Пам'ятка-алгоритм для самоаналізу уроку

  1. 1.Який був задум уроку й чому?

Яке місце уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов'язаний із попе­редніми, на що в них опирається? Як він працює на наступні уроки, теми, розділи? Як були враховані особливості уроку, його специфіка? Як був визначений тип уроку й чому?

  • Які особливості учнів були враховані при підготовці до уроку й чому?
  • Які завдання ставилися на уроці й вирішувалися й чому?
  • Чому була вибрана саме така структура уроку?
  • Обґрунтування ходу уроку, діяльність учителя й учнів. Чому був зроблений акцент саме на даному змісті, обраний саме такий зміст ме­тодів, засобів і форм навчання? Як здійснювався диференційований підхід до учнів на уроці? Як здійснювалося управління навчальною діяльністю учнів (стимулювання, організація, контроль, оцінка, робота над помилками й чому)?
  • Які умови були створені для проведення уроку (навчально-ма­теріальні, психологічні, гігієнічні, естетичні). Як здійснювалася еко­номія часу?
  1. 2.Чи були відхилення від плану в ході уроку, якщо так, то чому?
  2. 3.Чи вдалося вирішити на необхідному рівні поставлені завдання й уникнути при цьому перевантаження учнів? Самооцінка уроку.
  3. 4.Які причини невдач і недоліків проведеного уроку?

5. Які висновки з результатів уроку необхідно зробити на май­бутнє?

Самоаналіз уроку

1. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі; чи пов'язаний він із попередніми, на що в них опирається? Як цей урок працює на на­ступні уроки? У чому його специфіка?

  1. 2.Яка характеристика реальних навчальних можливостей учнів даного класу? Які особливості учнів були враховані мною при плану­ванні уроку? Чи опиралася на діагностику загально-навчальних спеціаль­них умінь?
  2. 3.в) розвиваючі? Чи була забезпечена їхня комплектність? Які завдання були для мене головними, стрижневими, як ураховано в завданнях особ­ливості класу й окремих груп школярів?

4. Чому обрана структура уроку була раціональна для рішення цих завдань? Чи раціонально виділений час на опитування вивченого нового матеріалу, закріплення, розбору домашнього завдання (якщо урок ком­бінований)? Логічний зв'язок між різними етапами уроку.

  1. 5. биться головний акцент на уроці й чому? Чи виділений об'єкт міцного засвоєння, тобто із усього розказаного виділити головне ясно й чітко, щоб діти не загубилися в обсязі другорядного?

6. Яке сполучення форм навчання було обрано для розкриття но­вого матеріалу й чому? Чи необхідний диференційований підхід до учнів? Що покладено в основу диференціації? Що диференціювалося?

7. Тільки обсяг, або тільки зміст, або ступінь допомоги, зробленої учнем, або все в сукупності?

  1. 8.чок учнів? У яких формах і яких методах він здійснювався?

9. Як використано на уроці навчальний кабінет? Чи доцільно ви­користано засоби навчання?

10. За рахунок чого на уроці підтримувалася психологічна атмо­сфера, у чому конкретно проявлялася культура спілкування із класом, групою? Поведінка у критичній ситуації? Як був реалізований вихов­ний вплив особистості вчителя?


Самоаналіз уроку

1. Мета уроку: Ознайомити, охарактеризувати, висвітлити, проаналізувати, розвивати в учнів уміння, визначати роль і місце, давати власну оцінку, вдосконалювати навички, співставляти та узагальнювати, цінувати досвід тощо.

2. Місце уроку в темі: Даний урок є складовою частиною в темі, першим в системі уроків з цієї теми. Тема уроку логічно випливає з тем попередніх уроків, та посідає вагоме місце у вивченні наступного матеріалу,  специфіка уроку полягає в тому, що він містить елементи інтегрованого уроку оскільки тема уроку має тісний зв’язок з ; за типом – це урок-знайомство.

3. Чи раціонально був розподілений час: В процесі проведення уроку на всі етапи був раціонально та пропорційно розподілений час, відповідно до значущості кожного етапу в контексті уроку. Перехід від одного етапу до іншого здійснювався з дотриманням причинно-наслідкових зв’язків та на основі синтезу матеріалу.

4. Методи навчання, їх обґрунтування: При організації навчального процесу на уроці використовувалися такі методи, як структурований огляд, робота в малих групах, метод графічних організаторів, метод незакінченого речення, метод „Обміркуйте – об’єднайтесь у пари – обміняйтесь думками”, метод самооцінювання, „Два – чотири – всі разом”, евристична бесіда. Доцільність обрання цих методів обумовлена тим, що в межах даної теми уроку вони допомагають найбільш ефективно розвивати критичне мислення учнів, реалізовувати поставлені цілі, досягати очікуваних результатів та здійснювати компетентнісний підхід.

5. Форми навчання: При вивченні нового матеріалу використовувалися такі форми роботи, як робота з … текстом, аналіз джерел, характеристика…, робота з картою, розв’язання проблемних завдань, робота з …поняттями.

6. Характеристика учнів. Урок проводився у …, більшість учнів є досить працездатними, активними, володіють основними уміннями і навичками, в той же час, не всі здатні вирішувати навчальні проблеми, в учнів недостатньо розвинені навички роботи в групі, більше звикли до індивідуальних та фронтальних форм і методів роботи на уроці. При проведенні уроку була врахована особливість …, в учнів не досить розвиненим є …, частина учнів є пасивними.

7. Чи була забезпечена працездатність: На уроці була забезпечена досить висока працездатність, всі учні були залучені до роботи, працювали активно і плідно, було опитано переважну більшість учнів. Це було забезпечено шляхом добору відповідних методів і форм роботи, а також, за рахунок встановлення доброзичливої та психологічно комфортної атмосфери на уроці.

8. Контроль знань: Контроль засвоєння знань умінь і навичок здійснювався за методом самооцінювання.

9. Використання кабінету: На уроці використовувалася кабінетна дошка, настінні стенди, словнички опорних термінів, інформаційні листи тощо.

10. Атмосфера на уроці: На уроці була забезпечена атмосфера доброзичливості та взаєморозуміння, було встановлено психологічний та міжособистісний контакт з учнями.

11. На випадок непередбачуваної ситуації: На випадок непередбачуваної ситуації планувалися різні форми і методи роботи. Так, було передбачено декілька варіантів актуалізації знань учнів. Поруч з електронними засобами навчання було заготовлено і паперові матеріали які зрештою і були використані. Так, планувалася робота з інтерактивною дошкою, яка за технічних причин не спрацювала.

12. Реалізація мети: Мету уроку вдалося повністю реалізувати та досягнути очікуваних результатів уроку.

Самоаналіз уроку вчителем

Самоаналіз уроку – це спосіб граничної конкретизації управління навчально-виховним процесом, який дає можливість  шляхом особистого оперативного втручання впливати на методи навчання, на добір і формування навчального матеріалу, на вибір і правильне поєднання форм організації пізнавальної діяльності учнів. Самоаналіз уроку допомагає вчителю оволодіти більш високим рівнем майстерності, підвищити результативність праці.  

Самоаналіз уроку вчителем  дозволяє вирішити цілий ряд важливих завдань:

  • учитель краще  усвідомлює систему своєї роботи,
  • швидше освоює на практиці методику вибору й обґрунтування оптимального варіанта навчання,
  •  робить учителя психологічно захищеним, впевненим у собі,
  •  поліпшує якість планування наступних уроків,
  •  стимулює розвиток творчого мислення й діяльності вчителя.

Що дає самоаналіз для керівника, який відвідує уроки?

  • Знання рівня мислення вчителя;
  • Можливість порівнювати задум і реальний хід уроку, а отже, дати конкретні поради вчителю;
  • Економію часу керівника; його виступ не повторює самоаналіз, а зосереджується на оцінці, виявленні плюсів і мінусів та їхніх причин;
  • Через упровадження в практику самоаналізу уроку стає реальним впровадження  у навчально-виховний процес будь-яких нововведень.

Перш ніж вимагати від учителів самоаналізу уроків, доцільно ознайомити колектив з методикою такого самоаналізу.

Існують різі схеми самоаналізу уроків

Схема самоаналізу уроку № 1

  1. 1.Загальна структура уроку.

Основна дидактична мета уроку: його місце в системі уроків з теми, основні моменти уроку, дозування часу, дотримання основних вимог до оформлення уроку, використання часу на уроці.

  1. 2.Реалізація основної дидактичної мети уроку.

Виконання вимог програми, співвідношення матеріалу, поясненого на уроці і даного на самостійну роботу, організація сприйняття, уваги, пізнавального інтересу, організація первинного закріплення матеріалу, перевірка якості знань, використання розділу і програм, вимоги до знань, опитування учнів.

  1. 3.Розвивальний аспект уроку.

Залучення учнів до здійснення основних розумових операцій, подолання посильних  труднощів, розвиток пізнавальної самостійності й послідовності, науковості, міцність знань.

  1. 4.Дотримання основних принципів дидактики. 

Принцип наочності, свідомості і активності в роботі вчителя і учнів, доступності і посильності, систематичності і послідовності, науковості, зв’язку теорії з практикою, міцності знань.

  1. 5.Методи навчання.

Методи введення нового матеріалу, закріплення і вироблення вмінь і навичок, контролю; відповідність методів загальної спрямованості навчання дидактичній меті; залежність вибору методів навчання від матеріального забезпечення навчального процесу.

  1. 6.Виховний аспект уроку.

Використання виховних можливостей змісту навчального матеріалу, формування світогляду, зв'язок із життям, виховання сумлінного ставлення до праці, навчання, використання виховної можливості оцінки, виховний вплив особистості вчителя.

  1. 7.Вчитель на уроці.

 Підготовка до уроку, роль конспекту, види діяльності на уроці, контакт із групою, індивідуальний підхід до учнів, значення предмета, захопленість  ним, зовнішній вигляд учителя.

  1. 8.Робота учнів на уроці.

Підготовка учнів до уроку, активність на різних етапах уроку, види діяльності, культура мови, дисципліна, ставлення до предмета, динаміка працездатності, моменти найвищої активності, зниження працездатності, їхні причини, рівень сформованості вміння вчитися.

  1. 9.Гігієнічні умови уроку.

Приміщення, його основна оснащеність, меблі, дотримання принципу розташування, розклад на день, вплив гігієнічних умов на динаміку працездатності на уроці.

Схема самоаналізу уроку № 2

  1. 1.Яке місце цього уроку в темі, розділі, курсі? Його зв'язок із попередніми уроками.
  2. 2.Які особливості групи було враховано під час планування уроку ?
  3. 3.Які завдання планувалося  вирішувати на уроці? Чим зумовлений  такий вибір завдання?
  4. 4.Чим зумовлені вибір структури і типу уроку ?
  5. 5.Чим зумовлений вибір змісту, форм і методів навчання?
  6. 6.Які навчально-матеріальні, гігієнічні, морально-психологічні, естетичні й тимчасові умови було створено на уроці? Наскільки вони сприяли успішній роботі?
  7. 7.Чи були відхилення від плану уроку? Чому ? Які саме ?
  8. 8.Як можна оцінювати результати уроку? Чи вирішено його завдання?  Чи не було перевантаження учнів?
  9. 9.Які висновки на майбутнє можна зробити з результатів уроку ?

Варіант алгоритму самоаналізу уроку

  1. Характеристика групи.

  • Тут розглядають структуру міжособистісних стосунків: лідери, аутсайдери; наявність угруповань, їхній склад; взаємодія структур особистих взаємин і організаційної структури групи.
  • Потім необхідно охарактеризувати вади біологічного розвитку учнів: дефекти зору, слуху; соматичні захворювання; особливості вищої нервової системи (надмірна загальмованість або збудливість); патологічні відхилення.
  • Після цього варто охарактеризувати дефекти психічного розвитку: слабкий розвиток інтелектуальної сфери тих чи інших членів учнівського колективу; слабкий розвиток вольової сфери в окремих учнів; слабкий розвиток емоційної сфери особистості. Далі йде характеристика розвитку психічних якостей: відсутність пізнавального інтересу, потреби в знаннях, установки на навчання; недоліки у ставленні особистості до себе, вчителя, родини, колективу.         
  • Після цього можна перейти до аналізу недоліків підготовленості учнів: прогалини у фактичних знаннях і вміннях; проблеми в навичках навчальної праці; погані звички і культура поведінки.
  • Потім розглядають недоліки дидактичних і виховних впливів ліцею, після чого недоліки впливу родини, однолітків, позашкільного середовища. (Звичайно, зовсім необов’язково під час кожного самоаналізу у року давати таку вичерпну характеристику групи, в якій він проходив. Однак самоаналіз уроку вчителем відрізняється від його  аналізу керівником тим, що він зорієнтований не тільки на конкретну групу, а й на конкретних учнів).

2. Потім аналізують зовнішні зв’язки уроку: встановлюють місце і роль даного уроку в досліджуваній темі; характер зв’язку уроку з попередніми і наступними уроками.

3. Характеристика триєдиної мети уроку з опорою на характеристику групи, чого треба домогтися в знаннях і вміннях, відповідно до специфіки учнівського колективу; який виховний вплив зробити на учнів; які якості почати, продовжувати, закінчити розвивати.

4. Характеристика задуму уроку (план): яким є зміст навчального матеріалу; як учні засвоюватимуть його, тобто які методи навчання і форми організації пізнавальної діяльності; яку частину матеріалу вони можуть засвоїти самі; яка частина матеріалу вимагає допомоги вчителя під час засвоєння; що необхідно добре запам’ятати, а що використовувати тільки для ілюстрації; що з раніше вивченого необхідно повторити і на що обіпертися під час засвоєння нового; як закріпити знову вивчене; що буде цікавим і легким, а що складним; яким чином будуть досягнуті виховне й розвивальне завдання.

5. Як побудовано урок, виходячи з його задуму? Характеристика етапів уроку, виділення навчально-виховних моментів, що найбільш позитивно або негативно вплинули на хід уроку, на формування кінцевого результату.

6. Структурний аспект самоаналізу: докладний аналіз етапів, які, на думку  вчителя, найсильніше позитивно або негативно вплинули на формування кінцевого результату уроку; аналіз відповідності в межах цих моментів завдань, змісту, методів  і форм.

7. Функціональний аспект аналізу; визначають наскільки структура уроку відповідала поставленій меті, задуму уроку, можливостям колективу групи. Визначають вдалі і невдалі моменти в діяльності вчителя і учнів, аналізують відповідність стилю взаємин учителя і учнів успішному формуванню кінцевого результату уроку. 

8. Оцінка кінцевого результату уроку: оцінка якості знань, умінь і навичок, отриманих учнями на уроці, визначення розриву між поставленими завданнями і реальним кінцевим результатом уроку. Причини цього розриву; оцінка досягнення виховних та розвивальних завдань уроку, висновки та самооцінка уроку.

Погода

Голосування

Яку оцінку Ви поставити за проведення осіннього балу

Online

На даний момент 51 гостей на сайті