Прізвище

Ім’я

По-батькові

Проскурняк

Наталія

Михайлівна

 

Освіта

вища

Фах

викладач української мови і літератури

Навчальний заклад, рік

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича  у 2003 році

 

Посада в ліцеї

викладач спецдисциплін

Предмети, що викладає

( професія, що навчає)

 

Українське ділове мовлення,

Основи редагування службових документів,

Діловодство.

Основи електронного діловодства.

 

Педстаж

13 років

Кваліфікаційна категорія

спеціаліст вищої категорії

Педзвання

старший викладач

Відзнаки

Грамоти:

управління освіти Чернівецької ОДА,

виконкому Першотравневої районної ради;

Диплом ІІІ ступеня Міністерства освіти і науки «Робітнича професія 2009»

 

Методична проблема, над якою працює

Використання інформаційно - комунікаційних техно-логій на уроках спеціальних дисциплін.

 

Участь у заходах

- Учасник ІХ Всеукраїнського конкурсу  «Вчитель – новатор».

- Має сертифікат програми Microsoft.

- Участь у обласному семінарі-практикумі викладачів спецдисциплін та майстрів в/н з проблеми: «Особли-вості освоєння та використання інформаційно-комуні-каційних засобів навчання в процесі формування про-фесійних навиків кваліфікованого робітника» 2014р.

- 3 місце у Всеукраїнському конкурсі інноваційних тех-нологій у сфері ПТО «Електронне тестування як засіб контролю в процесі формування професійних компе-тентностей кваліфікованого робітника».

- Участь в розробці Державних стандартів з професії «соціальний робітник»

- Участь у підготовці призера Всеукраїнського конкур-су фахової майстерності серед учнів ПТНЗ з професії «секретар керівника».

- участь у Всеукраїнському огляді-конкурсі «Робітнича професія – 2009»

 

Картка

про виявлення та вивчення педагогічного досвіду

 Навчальний заклад Державний  професійно-технічний навчальний заклад «Чернівецький професійний ліцей сфери послуг»

Автор досвіду Проскурняк Наталія Михайлівна

 Стаж роботи 13 років

 Суть і зміст досвіду виконуючи основні завдання сучасної освіти, викладач спрямовує діяльність на інтеграцію сучасних технологій навчання, у результаті чого учні більш ефективно засвоюють матеріал на уроках та розвивають уміння ефективно використовувати його на уроках  виробничого навчання.

 Терміни вивчення та узагальнення 2013-2017 н.р., квітень 2017 р.

Хто вивчає та узагальнює Черней Наталія Петрівна, голова методичної комісії викладачів спеціальних  дисциплін

 Методи вивчення спостереження, анкетування, відвідування уроків, поза навчальних заходів професійного спрямування.

Форма узагальнення оформлення тематичної папки, творчі виступи на засіданнях методичної  комісії, проведення відкритих уроків і позаурочних заходів, виставка педагогічних ідей, участь у Вернісажі творчих уроків.

 

Орієнтовний план

вивчення, узагальнення та впровадження

передового педагогічного досвіду

викладача спеціальних дисциплін

ПРОСКУРНЯК НАТАЛІЇ МИХАЙЛІВНИ

 

№ з/п

Заходи

Строк виконання

1

З метою вивчення професійного та методичного рівня викладача:

- вивчити плануючу документацію;

- відвідувати уроки та позаурочні заходи;

- проаналізувати доповіді, методичні розробки, дидактичний роздатковий матеріал.

 

2013/2014 н.р.

протягом періоду вивчення досвіду

 

2

Проаналізувати форми і методи навчання, які використовує викладач на уроках, звертаючи увагу на успішність учнів

2014/2015 н.р.

3

Оцінити стан оснащення робочого місця викладача та учнів, комплексно-методичне забезпечення предмета

протягом періоду

вивчення досвіду

4

Проаналізувати навчальні посібники та методичні видання, які використовує викладач

2014/2015 н.р.

5

Відвідувати уроки та позаурочні заходи

жовтень-квітень 

2016 .р.

6

Узагальнити накопичений матеріал, сформувати тематичну папку та виставку педагогічних ідей з досвіду роботи викладача

квітень 2017 р.

7

Обговорення узагальнених матеріалів на педраді

травень 2017 р.

План вивчення досвіду роботи викладача спеціальних дисциплін

Проскурняк Наталії Михайлівни

Тема досвіду: Співробітництво викладача й учня в умовах інтеграції сучасних педагогічних технологій

Обґрунтування теми: інтеграція сучасних педагогічних технологій дозволяє більш продуктивно організовувати роботу на уроці. Нестандартні підходи до навчання, уміле поєднання інтерактивних технологій, концентрованого та особистісно зорієнтованого навчання , забезпечують міцні знання учнів.

Мета досвіду: творче впровадження у навчальний процес інноваційних технологій, для підвищення якості знань майбутнього кваліфікованого робітника

Термін узагальнення: протягом 2013/2017 р.р., до квітня 2017 року

Відповідальний: голова методичної комісії Черней Н.П.

 

ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

ВИКЛАДАЧА СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

ПРОСКУРНЯК НАТАЛІЇ МИХАЙЛІВНИ

 

Моє життєве кредо: Кожен день – це нові перемоги над собою.

 Провідна ідея моєї роботи: Викладання – це мистецтво, а не ремесло, у цьому самий корінь учительської справи… Вічно винаходити, вимагати, удосконалюватися – от єдиний можливий курс сучасного педагога.

 

 

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу, як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожного учня – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між викладачем та учнем. Саме тому я зупинилась на вирішенні такої науково – методичної проблеми "Співробітництво викладача й учня в умовах інтеграції сучасних педагогічних технологій”. Успішне використання тієї чи іншої технології навчання вимагає від педагога глибоких знань навчального предмета, педагогіки, методології, психології; залежить від ерудованості, практичних умінь викладача, творчості, майстерності. У своїй роботі апробую спосіб інтеграції таких сучасних технологій навчання:

  • концентроване навчання (блочний виклад матеріалу);
  • інтерактивні технології;
  • особистісно зорієнтоване навчання.

Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути у методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета. Наприклад, навчальний матеріал з предмета я об’єдную у блоки. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, у групах чи фронтально  обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути? Сучасний урок для мене – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :

  • підготовка не теоретиків, а освічених кваліфікованих робітників;
  • навчання не словом, а справою;
  • проведення його не для учнів, а разом з ними;
  • спрямовування діяльності не на групу в цілому, а на особистість кожного учня;
  • забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Саме уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого.

Складові ефективності й успішності уроку можна зобразити так:

Глибокі теоретичні + ретельне планування + творчий підхід +знання та підготовка до уроку викладача.

За визначенням О.Іваницького, основною метою концентрованого навчання є об’єднання занять у навчальні блоки. Отже, переакцентувавши увагу з екстенсивного навчання на інтенсивне, матеріал з спеціальних дисциплін вивчаємо укрупненими частинами (блоками). Так, урок вивчення нового матеріалу можна умовно поділити на два етапи:

І – бесіда, в якій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу (з підручника і слів викладача).

ІІ - повторний виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом.

Мета його – стисло, доступно, у логічній послідовності відтворити відомі вже учням вузлові питання теми, пов’язавши його із опорним конспектом. Під час пояснення учні нічого не пишуть. Записи робляться лише після повного засвоєння теми, в окремих зошитах і трьома кольорами: зеленим – теоретичний матеріал, червоним – найголовніші відомості, синім – визначення. Такий підхід дозволяє практикувати систему уроків різного типу в межах однієї теми. Особистість учня з об’єкта навчання перетворюється на головну фігуру. Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування і подача матеріалу у вигляді блоків довели, що навчання під силу всім. На думку Г. Лозанова, така система роботи спрямована на комплексний розвиток особистості учня.

Систему уроків з блок - теми логічно наситити інтерактивними завданнями. Інтерактивне навчання, на думку Є.Коротаєвої, це навчання  „занурене” у спілкування. У житті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма активності. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності. Поза спілкуванням формування особистості взагалі неможливе. Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, співпраці з іншими учнями. Інтерактивне завдання – центральна частина заняття. Вона займає близько 50-60% уроку. Заняття організовуються як індивідуально, так і колективно. Колективну діяльність можна поділити на колективно-фронтальну, колективно-групову та роботу в парах. Учням подобається робота у групах, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а й міжгрупову взаємодію. Організована таким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності учнів, усуває їхню природну скутість (запитати у свого товариша значно простіше, ніж у викладача), дає змогу кожному учневі засвоювати навчальний матеріал у природньому йому темпі, а також є дієвим засобом у посиленні індивідуалізації навчанні.  Кожен викладач, як би не намагався, не може врахувати всіх нюансів, які виникають під час проведення уроку. Саме тому, той чи інший наперед спланований урок може „дати збій” і не принести очікуваного результату. Але коли ставиш на перший план особистість учня, опираєшся на його життєвий досвід, враховуєш його здібності та інтереси, намагаєшся сформувати позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, потребу в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні – то, вважай, ти виконуєш головне завдання викладача – формуєш справжню людину.

Всі вище перераховані умови є фундаментальними у технології особистісно зорієнтованого навчання, яке передбачає органічне сполучення навчання (як нормативної діяльності суспільства) та учіння (як діяльності, в якій бере участь кожна конкретний учень та досвід здійснення якої має значення для окремого учня). На такому уроці потрібно не просто викладати свій предмет, а вміти аналізувати зміст того, чим уже володіє учень із запропонованої теми, що він про це думає, де він з цим уже зустрічався або де може зустрітися. Методика технології особистісно зорієнтованого навчання, особливо, плідно спрацьовує на уроках зарубіжної літератури. Під час бесід немає правильних (неправильних) відповідей, є різні позиції, різні точки зору. Відбувається своєрідний обмін знаннями, колективний відбір змісту. Але є завдання викладача переконати учнів прийняти той зміст, який він пропонує з позиції наукового знання. Серед багатьох методів роботи у технології особистісно зорієнтованого навчання, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку учня через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, апробовую метод проектів (першим науково описав його американський вчений Кільпатрик). В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Вони свідомі, дуже важливим є уникнути умови: штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше. Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав в учнів зацікавлення. Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці викладача та учня . Стосовно цього спадаєна думку одна давня притча. У середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох тачечників, які виконували однакову роботу - перевозили камінь, запитали:

- Слухайте, друзі, що ви робите?

Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відповів: „Тобі що, повилазило? Не бачиш – камінь тягаю на майданчик, хай йому ґрець!”Другий спокійно сказав : „ Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.”А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся і з гордістю сказав: „Я будую Шартський собор!” Ідея цієї притчі актуальна й нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а й  найперше – джерело творчості, щастя. У Святому письмі сказано: „ Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці та шукає в ній утіху”. Це є істина.

Вважаю, що мені теж є з чого порадіти. Адже мої учні неодноразово здобували перемоги на конкурсах професійної майстерності, є активними учасниками у проведенні професійних тижнів, позанавчальних заходів тощо. Та ці заслуги я, в першу чергу, адресую їм, а не собі, а віддачі шукаю у повазі, щирому ставленні, творчій співпраці та взаєморозумінні.